МАСКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Залізна маска.

Так звався в'язень державної тюрми Франції — Бастилії, обличчя якого завжди було-закрите залізною маскою. Він помер у Бастилії 1703 р. Існують різні припущення щодо особи в'язня (фаворит королеви Анни і справжній батько Людовіка XIV; незаконний син Людовіка XIV і Луїзи Лавальєр; управитель державними фінансами Фуке та ін.).
У переносному значенні — невідома, оточена таємницею людина, на долю якої випало багато страждань. Приклади

Що ж до нас, таких невідомих, незнаних тепер, яких великі цього світу не зволять навіть помічати, ми підемо без масок в ці страшні дні, бо залізні маски не можуть змінитися на лицемірний оксамит. (Леся Українка, Голос однієї російської ув'язненої)

скида́ти / ски́нути [з се́бе] ма́ску.

Показувати, виявляти свою справжню сутність; переставати прикидатися ким-небудь або яким-небудь. Приклади

Обставини примусили його скинути з себе маску і всі побачили його справжнє обличчя, яке він приховував довгі роки, прикидаючися добрим і благородним (З газети)

носи́ти ма́ску (личи́ну).

чого, яку. Виступати в певній ролі. Приклади

Конфлікт ускладнюється тим, що Маркові вдається тривалий час носити маску добропорядної людини (З журналу)

Приховувати свої справжні думки, наміри, свою справжню сутність. Приклади

Рік служби у почтах Потоцького навчив його носити личину (З. Тулуб)
Завше носити маску, завше себе загнуздувати — та хіба ж то мислиме? (Г. Хоткевич)

зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого--чого і без додатка.

Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т.ін. Приклади

зрива́ти ма́ску і перу́ку. Біда навчить, кому подати руку І від кого прийняти сіль і хліб. З брехні зривати маску і перуку (Д. Павличко)
Мирний по-щедрінському зриває маску з українських дерунових і розуваєвих (З журналу). Князь [в поемі Шевченка Княжна] вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет зриває цю машкару (З газети)