КОЛІНЦЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

викида́ти / ви́кинути колі́нця (колі́нце, колі́но, колі́на).

Робити вигадливі рухи, фігури в танці; витіювато танцювати. Приклади
  • викида́ти кре́нделі. — Балакали, говорили й мою душеньку звеселили: Збацали танго. От кренделі викидали! (О. Ковінька)
  • Антон вийшов на коло, вдарив каблуками нових чобіт… і пройшовся перед Катериною, викидаючи такі коліна, що не можна було уявити (С. Чорнобривець)
  • Танцювали до одуру. Потім Славко почав викидати такі колінця, що всі падали з реготу (П. Колесник)
рідше. Співати, роблячі несподівані переходи в тональності, силі і висоті звуків. Приклади
  • І раптом заллється [соловейко] піснею. Які трелі, які колінця викидає! (З газети)
Дивувати, вражати кого-небудь чимсь особливим, незвичайним. Приклади
  • — Той Василь тихий-тихий, а завжди викине таке колінце, що не всякий і з метким розумом докумекає, — усміхався сам до себе Анатолій (З газети)
Здійснювати, робити якийсь несподіваний, нерозумний або легковажний вчинок. Приклади
  • — Вона [дружина] може таке колінце викинути, що хоч стій, хоч падай (В. Боль шак)
  • [Зборовський:] Чи згоджуєтесь, панове, на їх шлюб?.. [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув (М. Кропивницький)
  • Ті дурні дівчиська здатні викидати які завгодно колінця від ревнощів (В. Козаченко)
  • Брати викидали завжди колінця: то уїдливо здоровкались з ним, то тиркали у слід йому, то навздогінці вигукували не дуже щирі привіти (Панас Мирний)

підставля́ти / підста́вити но́гу кому і без додатка.

Перешкоджати кому-небудь в чомусь, роблячи неприємності. Приклади
  • Мало не всі, за винятком корифеїв, почали завидувать моєму поспіху, почали, як кажуть, підставляти колінця (Збірник про Кроп.)
  • підставля́ти / підста́вити ні́жку (колі́нця). Все йшло б гаразд, якби… колеги… не підставляли Вікторові ніжку (П. Автомонов)
  • Не схильний [індивідуаліст] радіти успіху товариша, а часто навіть прагне підставити товаришеві ногу (З журналу)
  • Кожному [старшому] бажалося вискочити перед начальством.. Через те кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Панас Мирний)