КАМЕНЕМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
сіда́ти / сі́сти ка́менем.
Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви.
Приклади
- Постановили:. .гонити без жалю весняні спокуси,. .каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко)
з ка́менем за па́зухою.
Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами.
Приклади
- Тих, хто живе з каменем за позухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс)
дави́ти ка́менем [на се́рце (гру́ди і т.ін.)].
Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити.
Приклади
- Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко)
- Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч)
- Гірко йому [Петрусеві] на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний)
ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка.
Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось; закарбуватися.
Приклади
- За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький)
- Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч)
ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) на кого, в кого.
Звинувачувати, ганити, ганьбитиі т.ін. кого-небудь.
Приклади
- [Теофіл:] Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка)
- — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко)
ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти.
Позбутися чого-небудь неприємного, важкого.
Приклади
- Коли б швидше.. Звіздочка засяяла, От тогді [тоді] б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський)
з ка́менем на душі́ (в гру́дях).
У гнітючому, поганому настрої.
Приклади
- з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
- З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)
ка́менем лягти́ на дно (на дні).
Потонути.
Приклади
- Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
- ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)
сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т.ін.).
Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т.ін.
Приклади
- Ялинка… пиво… Преферанс. .. А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан)
- Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський)
Перебувати в нерухомому положенні.
Приклади
- Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка)
Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від'їжджаючи.
Приклади
- — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний)
- Дід… незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало)
лежа́ти на душі́ (на се́рці).
у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т.ін.; турбувати, гнітити когось.
Приклади
- Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб)
- важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар)
- Я знаю, що в сього [цього] Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш)
- На серці ж у Надії лежала печаль.. .Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець)
кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т.ін.; схвалювати щось.
Приклади
- Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко месник,.. се [це] окрилювало (Г. Хоткевич)
як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́в (зняв і т.ін.), перев. чиєї.
Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т.ін. становищі, врятував від чогось небажаного.
Приклади
- [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада)
як (мов, ні́би і т.ін.) з ка́меня ви́битий.
Нерухомий.
Приклади
- За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір'я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко)
Дуже гарний (про людину).
Приклади
- В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу)
простяга́ти ка́мінь кому.
Бути нещадним, суворим до кого-небудь, замість розуміння виявити ворожість у ставленні до когось.
Приклади
- Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього [М. С.], а суворий нещадний вирок (О. Довженко)
тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.
Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін.
Приклади
- звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
- Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)
ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося і т.ін.) від чого і без додатка.
Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т.ін.
Приклади
- — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..)
- Від неї [теорії] не лишилося каменя на камені (З газети)
- Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу)
- Все місто в руїнах, Каменя на камені не лишилося (В. Вільний)
ка́мінь у горо́д чий.
Недоброзичливий натяк кому-небудь; стосується когось, що-небудь.
Приклади
- камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич)
- Всіх розсмішило це його мілейший, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар)
- каміне́ць у горо́д. Дівчина… глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич)
- — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький)
ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти і т.ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти і т.ін.) від чого.
Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити.
Приклади
- Фашистські орди буквально не залишили від міста [Варшави] каменя на камені (З журналу)
Гостро, нещадно критикувати що-небудь.
Приклади
- — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Ю. Смолич). Він каменя на камені не залишив від реакційних теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу)
ка́мінь на ши́ї (на ши́ю) кому, для кого.
Тягар, зайві обтяжливі турботи, проблеми.
Приклади
- Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар)
- — Вам [Семену Івановичу] і скучно.., явились би меж [між] людей: так бо я вам камінь на шиї… (Г. Квітка-Основ'яненко)
ка́мінь спотика́ння.
Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось.
Приклади
- [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка)
держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою.
Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь.
Приклади
- держа́ти каменю́ку за па́зухою. [Герцик:] Котрий лисичить, умизгається, лебезує,.. чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку (М. Кропивницький)
- Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр. присл.)
- Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський)
нарі́жний ка́мінь чого, книжн.
Основа, найсуттєва частина чого-небудь.
Приклади
- Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу)
- Постановка спектаклю Любов Ярова К. Треньова стала наріжним каменем нової системи роботи [в Широківському будинку культури]. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу)
ки́дати (шпурля́ти і т.ін.) / ки́нути (шпурну́ти і т.ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т.ін.) в горо́д кого, чий.
Зачіпати кого-небудь словами, розмовами.
Приклади
- ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький)
- — Це він [Сохацький] жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко)
- Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький)
- — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш)
про́бний ка́мінь чого.
Сутність, основа чого-небудь.
Приклади
- Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети)
ка́мінь за па́зухою у кого.
Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами.
Приклади
- каменю́ка за па́зухою лежи́ть. [Приблуда (до Горпини):] Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький)
- — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець)
заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка.
Розпочинати будівництво.
Приклади
- І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко)
- Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа)
як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти і т.ін.
Зникнути, пропасти.
Приклади
- — Ще як забрали, бідолашного [чоловіка], австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик)
Безслідно.
Приклади
- Ніхто, ніхто не знатиме, як він [Василь] тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду… (П. Автомонов)
як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.
Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін.
Приклади
- на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
- Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)
[важки́й] ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому.
Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т.ін.; кому-небудь дуже важко.
Приклади
- Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш)
- ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, в ночі тривожні сни (І. Гончаренко)
[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.
Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся.
Приклади
- на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
- Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)
здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) [важки́й] ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́).
Позбавляти того, що гнітить, мучить кого-небудь.
Приклади
- Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Панас Мирний)
- Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський)
Замість хліба дати камінь.
Євангельський вислів: «Чи є між вами така людина, що в неї син попросить хліба, а вона подала б йому камінь?» (Матв., 7,9).
У переносному вживанні означає крайню межу черствості, бездушності. Приклади
У переносному вживанні означає крайню межу черствості, бездушності. Приклади
- — Я… маєш рацію. Я виховав, прошу я тебе, гадину на грудях. За хліб ти платиш мені каменюкою, щеня. (І. Вільдє, Сестри Річинські)
- Р і ч а р д: Подумай, мамо, — люди, що назвали себе «святими» й «божими синами», дають своїм братам не хліб, а камінь! (Леся Українка, У пущі)
Каменя на камені не лишити.
Євангельський вислів — Матв., 24, 2; Марк, із, 2. Уживається в значенні «знищити, зруйнувати вщент».
Приклади
- Немає каменя на камені, Все звержене ригою гроз. Доми невинних падають також, Жегомі пламенем. (С. Гординський, Апокаліптичне)
- Де не оставсь на каменю ні камінь, де зрівнялись гори, знов мулярі нову тюрму будують з брил квітчастих. (Б. І. Антонич, Апокаліпсис)
Камінь спотикання.
Цей вислів трапляється і в Старому Заповіті, й у Новому: Ісайя, 28, 16; Послання апостола Павла до римлян, 9, 31-33 та ін.
Вживається в сучасній мові у значенні: перешкода, на яку наражаються в якійсь справі. Приклади
Вживається в сучасній мові у значенні: перешкода, на яку наражаються в якійсь справі. Приклади
- Мізансцени звичайно бувають «каменем преткновенія» для молодих недосвідчених режисерів. (М. Вороний, Режисер)
- Годвінсон: Сей чоловік одразу став мені, мов камінь спотикання на дорозі, хоч я йому ніколи зла не зичив… (Леся Українка, У пущі)
Кинути першим камінь.
За Євангелієм, Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям, що привели до Нього блудницю: «Хто з вас без гріха, нехай кине перший у неї камінь» (Іван, 8,7).
Вживається у значенні: безпідставно, несправедливо засуджувати когось. Приклади
Вживається у значенні: безпідставно, несправедливо засуджувати когось. Приклади
- І хто мене розуміє серцем, той, може, не кине на мене каменем за змальованих мною досі осіб з низів чи трудових інтелігентів… (О. Кобилянська, Автобіографія)
- Тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців, пригнічених школою, урядом, громадськими інституціями, тільки я сього каміння не зважуся здійняти. (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 31X1893 р.)
Кожний камінь кричить.
Вислів походить з Євангелія. Коли Ісус Христос наближався до Єрусалима, його учні стали хвалити його голосними співами. Фарисеї стали вимагати, щоб Ісус заборонив їм це, на що він відповів: «Кажу вам: коли вони замовкнуть, то каміння кричатиме» (Лука, 19, 40).
Сучасне значення вислову: обурення проти чогось жахливого. Приклади
Сучасне значення вислову: обурення проти чогось жахливого. Приклади
- Привид цього короля, такий блідий напередодні, почервонів від радощів, почувши наших пісень у місті Парижі, цьому царевбивчому місті, кожний камінь якого кричить: «Геть тиранів!» (Леся Українка, Голос однієї російської ув'язненої)
Крапля камінь точить.
Вислів знаходимо у «Листах з Понту» римського поета Овідія (43—18 до н. е.): «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням» (латинською мовою — «Gutta cavat lapidem»). Схожий вислів знаходимо в грецького поета V ст. до н. е. Хоїрілоса з Самосу, у християнських церковних письменників Середньовіччя Григорія Богослова та Івана Дамаскіна, а також у комедії Дж. Бруно «Свічник».
Gutta cavat lapidem — це був завше мій девіз, це найліпший політичний девіз. (М. Драгоманов, Лист до старої Громади, 8.11.1886 р.) Приклади
Gutta cavat lapidem — це був завше мій девіз, це найліпший політичний девіз. (М. Драгоманов, Лист до старої Громади, 8.11.1886 р.) Приклади
- Крапля камінь розіб'є і до болю призове те, що розум обезболив, все, притлумлене морозом, знову болем оживе… (О. Сенатович, Будь тут мудрою, коли…)
- До зачеплених питань ще не раз доведеться повертатись, але ми знаємо, що «крапля довбе й камінь». (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)
Наріжний камінь.
Вислів походить з Біблії (Книга пророка Ісайї, 28, 16). Інколи цитується старослов'янською мовою, як, наприклад, в епіграфі до поеми Т. Шевченка «Єретик»: «Камень, его же небрегоша зиждущии, сей бысть в главу угла; от Господа бысть сей, и єсть дивен во очесех наших».
У наш час вислів має значення: основа, головна ідея. Приклади
У наш час вислів має значення: основа, головна ідея. Приклади
- Великодержавна імперська традиція росіян була й лишилася тим наріжним каменем, об який спотикалися і найбільші російські демократи і революціонери. (П. Голубенко, Україна і Росія)
- На інтермедіях ще раз буквально справдилось прислів'я про камінь, «его же не брегоша зиждущії»: для авторів величних трагедокомедій інтермедії були тільки пустенькими жартами, не вартими великої уваги. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Тримати камінь за пазухою.
Вислів походить з п'єси римського письменника Плавта (близько 254—184 до н. е.) «Комедія про глечик». Скупий Евкліон, який знайшов глечик із золотом, не довіряє своєму сусідові Мегадору, що сватає його дочку: «Пащу розкрив на золото! Показує хліб в одній руці, а камінь тримає у другій».
У переносному значенні — приховувати недобрі наміри. Приклади
У переносному значенні — приховувати недобрі наміри. Приклади
- З того з'єднання нічого не вийшло, а хоч би й вийшло, то користь мала, бо все-таки обидві сторони (поляки й русини) ні крихотки одно одному не вірять і за пазухою ховають добрі каменюки на всякий случай. (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання