ЖИВЕЦЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[живце́м] відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що.

Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Приклади
  • Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував [Василь], як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик)
  • Мусить вона [Яресьчиха] розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар)

[хоч] живце́м ги́нути (помира́ти).

Бути у надзвичайно скрутному становищі. Приклади
  • [Тіберій:] Так, нещасні, потомились!.. [Всі:] Що хоч живцем тут помирати! (М. Кропивницький)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади
  • — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
  • — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
  • хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю (М. Коцюбинський)
  • хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го і т.ін.) у зе́млю кого.

Довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. Приклади
  • Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко)
  • — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький)
  • — А Кульбабина Мотря так сказала: Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова (М. Стельмах)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади
  • Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
  • Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
  • — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
  • Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
  • хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади
  • Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
  • живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
  • — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
  • Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

живце́м у зе́млю вложи́ти.

Передчасно згубити кого-небудь. Приклади
  • — Вони [поліцейські] ж мою дитину на смерть перелякають, вони ж її живцем в землю вложать (Панас Мирний)

ї́сти / з'ї́сти живце́м кого і без додатка.

Не давати спокою, настирливими доріканнями, лайкою допікати когось. Приклади
  • — В кінці вересня маю платити до банку. Як не заплачу, то з'їдять мене живцем! (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти.

Дуже сильно, голосно. Приклади
  • мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах)
  • Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр. присл.)

похова́ти живце́м (живи́м) кого.

зі сл. себе. Відмовитися від звичайного способу життя, вести аскетичне життя. Приклади
  • Треба в широкий світ, там, може, знов у люди вийду. А ні, то хоч знатиму, що не засниділа я у Ведмежому Куті (от іще назва!), не поховала себе живою (Леся Українка)
Позбавити радощів життя, чогось важливого, необхідного і т.ін.; довести до смерті. Приклади
  • на́че похо́вана живце́м. Найважче було те, що не було… з ким перекинутися звичайнісіньким словом. У Сифара хоч бранки-козачки. А тут лежи, мовчи, наче похована живцем (З. Тулуб)
  • — Ти чого до мене прийшов? — закричав, багровіючи від люті, Шумейко.— Вчити, як моїм добром розпоряджатись, кому що підписувати? Чи ти хочеш мене живцем поховати? (А. Шиян)

пройма́ти до живця́.

Дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти. Приклади
  • До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний)

живце́м облупи́ти кого і без додатка.

Безжалісно розорити кого-небудь, завдати величезних збитків комусь; обібрати. Приклади
  • Добрий ти чоловік, Йосипе, тільки не попадайся тобі в руки,— живцем облупиш! Та допомагав мені… Доки не скрутив мене, мов налигачем, твоєю позикою!.. (М. Кропивницький)

як (мов, на́че і т.ін.) живце́м пекти́ся на рожні́.

Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т.ін. Приклади
  • — Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль.. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк)