ДЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

де на́ше (ва́ше, його́ і т.ін.) не пропада́ло (не пропада́є).

Уживається для вираження чиєїсь готовності зазнати збитків, утрат і т.ін. Приклади

— Сими днями сподіваюся бочку [риби] розпродати; а там коли з півбочки й пропаде — невелика утрата, де наше не пропадає (Панас Мирний)
— Де його не пропадало! Він подарує борг і Карпцю, і Підіпригорі, аби лише вони відмовились від його землі (М. Стельмах)

зна́ти, де ра́ки зиму́ють.

Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Приклади

почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький)
Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич)
Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський)

ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти.

Де-небудь дуже тісно. Приклади

— Он у Гордія Кошари, ото сім'я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити (Григір Тютюнник)

показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять.

Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т.ін. Приклади

Терентій сердито сплюнув.. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь)

де не взя́тися.

Несподівано, раптово з'явитися. Приклади

Вже Данько з матір'ю наближався до дверей, як раптом, де не взявшись, викотилось йому під ноги кудлате собача (О. Гончар)
Б'ються [лицарі] день, б'ються другий,— як де не взявсь молодий гетьман на коні. Усі склонились [схилились] перед ним (П. Куліш)
Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву (Панас Мирний)

[та] де [вже] там (тут, тобі́).

Уживається для вираження категоричного заперечення; аж ніяк. Приклади

Надбіг [Лис] до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І. Франко)
Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста. І так і сяк, неначе справжній злодій, — Та де там! Раз — і знявся, й полетів (М. Рильський)
Пішов брат випровадити бабу. Баба й слухати не хоче… Пішла мама: де там (М. Коцюбинський)

Уживається для вираження сумніву в реальності або можливості здійснення чого-небудь. Приклади

— А як багатшими станемо, то, гляди, і в школу пошлем [сина]. — Де вже там нашому про школу думати…— махає рукою Явдоха (М. Стельмах)
Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядати, Та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Т. Шевченко)

є де розверну́тися.

Вільно, просторо, розлого. Приклади

Будинок вийшов красивий, добротний. Дві кімнати, веранда, кухня, є де розвернутися (З журналу)

де не візьми́сь.

Несподівано з'явитися. Приклади

де не взя́вся. І відкрився Данькові залитий сонцем таврійський степ і синьоока дівчина, де не взявшись, усміхаючись, бреде по пояс у заповідних розшумованих травах — і то вже був сон (О. Гончар)
Де не візьмись сепаратисти — чубаті, шустрі, в сивих штанях, з червоними стрічками, як не вхоплять його [пристава] за шию (С. Васильченко)
Коли се де не візьмись п'яниця Грицько (Панас Мирний)

Зовсім несподівано; зненацька, раптово. Приклади

Де не візьмись кравчина гайдамаків з Лисенком — геп! і оступили в город! (М. Костомаров)
Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню. А тут, де не візьмись, командир корпусу їде (Григорій Тютюнник)

[там (туди́ і т.ін.)] де Мака́р теля́т пасе́, ірон.

Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Приклади

де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович)
Скільки-то люду… пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний)

[ось] де (в чо́му, тут і т.ін.) соба́ка зари́тий (зари́та).

Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. Приклади

— Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! Розказуй, а я вже з ним [Мусієм] розправлюся (В. Речмедін)
— Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко)

хоч [би] де.

У будь-якому місці; скрізь, усюди. Приклади

Біда біду хоч де, то знайде (Укр. присл.)

де попа́ло.

У різних місцях; всюди, скрізь. Приклади

Поки молода — вона… віється де попало, з ким попало (Панас Мирний)

є де розгорну́тися.

Наявні відповідні умови для якої-небудь діяльності. Приклади

ні́де розгорну́тися. — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (В. Кучер)
Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (В. Логвиненко)

почу́хатися, де [й] не сверби́ть, жарт.

Пережити несподівану невдачу, прикрість і т.ін. Приклади

Почухався [чоловік], де й не свербить (М. Номис)

де тобі́.

Уживається для вираження заперечення попередньої думки; зовсім ні. Приклади

Він [Петро] думав, що сей пройдисвіт ізробивсь тепер таким паном, що й через губу не плюне, думав, що весь в золоті..; аж де тобі (П. Куліш)

де ж (вже) пак, ірон.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Знову невдоволення ворухнулось у серці… на Діденка. Де ж пак, було йому до цього! У нього ж бач справи державної ваги. Фігура! (А. Головко)
— Он куди наше добро іде! Де ж пак: кріпаків обібрали, гроші… повернули на довги [борги] (Панас Мирний)

Уживається для ствердження чого-небудь у значенні: само собою зрозуміло, звичайно. Приклади

— Хіба ви не чули, не бачили, як поганий Конецпольський обтикав тичками з козацькими головами окопи на Кодаку..? — Де вже пак не чули! Чули! — тихо загув народ (І. Нечуй-Левицький)
— Де ж пак! Скільки ми таборів [військовополонених] врятували (О. Гончар)
— Але ж дорого, сину, ти заплатив за їх [книжки]! Де ж пак, аж десять карбованців. Овва! — Чималі гроші! (І. Нечуй-Левицький)

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь і т.ін.).

Скрізь, усюди. Приклади

— Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко)
Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок)

де (куди́) діва́ти (діва́тися) / ді́ти (поді́ти) себе́; де (куди́) поді́тися, зі сл. не зна́ти.

Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, бездіяльності і т.ін. Приклади

Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник)
Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник)
Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гомірними вулицями (В. Кучер)
Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський)

де [не] посі́й (посі́єш), там (то) [і] вро́диться (вро́дить).

Скрізь можна зустріти, побачити кого-небудь. Приклади

Дядько Сергій першим помічає мене і тицяє пальцем у мій бік: — От і гостя маємо! Тебе, де не посій, то вродишся (М. Стельмах)
І хто її кликав? От уже, де не посій, то вродиться Солов'їха! (І. Нечуй-Левицький)
[Микола:] На всі сторони мотається [Виборний]; де не посій, там і уродиться (І. Котляревський)

кого. Хто-небудь може пристосуватись до будь-яких обставин. Приклади

Він за сина спокійний. Іван не такий, щоб одразу в розпач. Його де посій, там і вродить, аби серед своїх заводських (В. Кучер)

[там (туди́ і т.ін.)], де ко́зам ро́ги пра́влять.

Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; дуже далеко. Приклади

там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить. — Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й тобі буде на горіхи… Гулятимеш там, де Сидір козам роги править! (Панас Мирний)
[Гужій:] Здоров, Романе! Відкіля це з'явився? [Лановий:] Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов)
— Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах)
— Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький)
— Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла…. .і спроваджено… до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квитка-Основ'яненко)
Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною… повернувся на Україну (З газети)
Збирається [Ївга] на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ'яненко)

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Приклади

не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети)
Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томч)
Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський)

де (куди́) не поверну́тися.

Скрізь, усюди. Приклади

Вже ворог оточив дороги, куди не повернись… (В. Сосюра)
Де не повернеться [козак заможний Клим], вона [доля] усюди з ним (Л. Глібов)
Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади

А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)

Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади

ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
— В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)

Дуже тісно. Приклади

й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади

Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)

Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади

як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

показа́ти, де ра́ки зиму́ють.

Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т.ін. Приклади

— Ось нехай він [німець] у наступ перейде на землі, а не під хмарами. Отут ми йому й покажемо, де раки зимують (В. Кучер). — Немає на тебе, товаришу Чубарю, Бабака в обласному центрі! Він би тобі показав, де раки зимують! (М. Рудь)
— Брешеш, вражий сину… Ось коли б тільки мені до тебе добратися, я б тобі показав, де раки зимують (Панас Мирний)

не зна́ти, де посади́ти (посадови́ти) кого і без додатка.

Шануючи, поважаючи, дуже люб'язно, прихильно приймати кого-небудь. Приклади

Пакришень не знав, де посадовити гостя, які знайти для нього найласкавіші слова, чим частувати (Ю. Збанацький)
Що вже раді були йому [Давидові] всі — не знали, де посадити, з чого почати розпитувати та з чого про свої новини розповідати (А. Головко)

де [вже] і пе́рець не росте́.

Дуже далеко, у складні важкі умови життя. Приклади

Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка)

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.

Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. Приклади

де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
— А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
— Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
— Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
— Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)

де взя́вся на на́шу го́лову, несхв.

Уживається для вираження сильного незадоволення, досади з приводу чогось, когось несподіваного або небажаного, неприємного. Приклади

— Зараз на кутку облава. Нехай Данило не проґавить. Щоб їх чортяка забрав, де взялися на наші голови! Отак весь ранок воловоджусь, ледве жива… (Іван Ле)

Де згода в сімействі…

Так починається створена І. Котляревським пісня, яку співають герої його п'єси «Наталка Полтавка» (дія І, ява 6):
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
Блаженна сторона.
Повчальний тон пісні зумовив здебільшого іронічне вживання цих слів. Приклади

Зійшлися характерами Іван та Вірунька. Живуть душа в душу, біля їхнього двору, як знак ідилічної згоди в сімействі, під навислим цвітом акацій — лавиця чепурненька, зручна, з бильцем. (О. Гончар, Собор)