ГОРЩОК — ФРАЗЕОЛОГІЯ

від горшка́ два (три) вершка́.

Невеликий, низький на зріст; малий. Приклади
  • — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут)
Ще дуже молодий і недосвідчений. Приклади
  • піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує… Що не так? (П. Гуріненко)
  • — Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко)

загляда́ти (зазира́ти) в горшки́ чиї.

Виявляти зайву, надмірну цікавість до особистого родинного життя кого-небудь, втручатися без потреби в чужі справи. Приклади
  • Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Л. Яновська)
  • — Яке тобі діло до того, що в нашій хаті робиться? Нащо тобі заглядати в наші горшки? (І. Нечуй-Левицький)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади
  • З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
  • — А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
  • су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
  • — І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
  • А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
  • На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
  • Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
  • — Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
  • Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)