ВІДРИВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
[живце́м] відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що.
Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге.
Приклади
- Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував [Василь], як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик)
- Мусить вона [Яресьчиха] розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар)
відрива́ти [шмато́к] [хлі́ба] від ро́та.
перев. зі сл. свого. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь.
Приклади
- відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка)
- — Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний)
- — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. його, її, ї́хнього і т.ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі.
Приклади
- Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах)
відрива́ти / відірва́ти з рука́ми.
Охоче, швидко купувати щось у кого-небудь.
Приклади
- — Ось їду у Францію… Хімія наша їх дуже задовольняє… А фізика наша їм — ніяк! Не такий розмір шматка! У нас як? Хоч що дай — з руками відірвуть! (П. Загребельний)
не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́) оче́й (по́гляду) від кого-чого.
Весь час, уважно, пильно дивитися на кого-, що-небудь, стежити за ким або чимсь.
Приклади
- Під стіною, біля включателя стояв вже пикатий чоловік у чорному халаті і не відводив очей з того, що держав у руках годинника (Мирослав Ірчан)
- Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка (Ю. Збанацький)
Милуватися ким-, чим-небудь, дивлячись на когось, щось.
Приклади
- З тебе, красо, очей не зрушу… (М. Старицький)
- не зру́шити оче́й з кого. З вас у думці очей я не зрушу: Краса ваша — се ті ідеали, Що на час озаряють нам душу… (П. Грабовський)
- Коли стемніло, на галявину прийшла Лукія. І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура)
- Стоїть він у садочку з своєю милою й очей не відірве від її хорошого личенька (М. Старицький)
відрива́ти / відірва́ти о́чі (по́гляд) від кого-чого і без додатка.
Переставати дивитися на кого-, що-небудь.
Приклади
- Він [комбриг] хотів відірвати погляд, але його очі якось самі впали на зціплений кулак [вбитого бійця] (Ю. Бедзик)
- Черниш зморщився і, з зусиллям відірвавши очі від картини, суворо подивився на Блаженка (О. Гончар)
- Харкевич іноді відривав погляд від рівного, мов асфальт, грейдера і скоса поглядав на моряка (С. Голованівський)
- Імператор відривав очі від гнітючого краєвиду і знову продовжував ходити по залі, вдивляючись в гладенький паркет (П. Кочура)
Дивіться також