ВІДДАВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

віддава́ти / відда́ти кінці́, фам.

Умирати. Приклади
  • Не такої ми, моряки, породи, щоб кінці віддати (Д. Ткач)
  • — Одних ран на тілі стільки, що інший би давно вже кінці віддав (П. Резніков)
  • Крізь дрімотний і болісний сон, який межував із забуттям, пробивалась думка, що він уже ніколи не прокинеться і тут йому прийде край. От і прийшла твоя пора. Віддавай, брате, кінці (В. Кучер)
Втікати або від'їздити, відбувати кудись. Приклади
  • — Значить, і ти віддаєш кінці? — похитав головою шофер і пішов до автобуса (В. Кучер). [Арсен:] А як тільки хоч натякнете про мене, так я.. Я зразу кінці віддам! Зразу — на поїзд, і все! (З. Мороз)

віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому.

Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. Приклади
  • відда́ти справедли́ве. Зараз твердо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів, критично ставився до своїх екстернатських знань і, віддати йому справедливе, був вибагливий до себе (Іван Ле)
  • Треба, однак, віддати належне й совісті Федора; вона знала міру: закрутить своїм господарем, зажене його в якусь безвихідь, а потім одразу тягне назад, примушує каятися (М. І. Тарновський)
  • — Треба віддати йому належне,— каже Віталій.— Анонімки свої він розсилає за власним підписом: Я, каже, не боюсь, не ховаюсь… (О. Гончар)
  • Добрий склад виконавців підібрав собі Садовський — треба йому віддати належне (Г. Григор'єв)
  • — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Гончар)
  • Саме Рильський, звертаючись до образу великого гетьмана України, віддає належне його державному розумові і передбачливості… (С. Крижанівський)

відда́ти / віддава́ти [свій] дух.

Померти. Приклади
  • Зморений, кволий, тут можу і зовсім я дух свій віддати — Вітром-бо дуже різким повіває з ріки на світанку (Переклад Бориса Тена)

віддава́ти / відда́ти се́рце.

Робити що-небудь або працювати з великою любов'ю. Приклади
  • [Годвінсон:] Всяк різьбяр і будівничий… серце своє віддає, аби вдати гаразд покрасу… (Леся Українка)
кому. Щиро, віддано любити когось. Приклади
  • Іншим уявлявся нам той, кому б випало щастя постукати в Надьчине вікно й кому вона віддала б своє серце (О. Гончар)
  • — На крайнім порозі життя оддав старий своє, літами та негодами побите, серце малій дитині! (Панас Мирний)
  • Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в поті чола добуває хліб (М. Коцюбинський)

дава́ти (віддава́ти) / да́ти (відда́ти) чоло́м, уроч.

перед ким--чим. Високо шанувати чиїсь заслуги, риси характеру і т.ін. схилятися перед ним; вклонятися. Приклади
  • — Громада наша, чолом даючи перед вашим [Макара Івановича] патріотизмом і заслугами, припоручила мені прохати вас поїхати депутатом на похорон і завезти вінок (М. Коцюбинський)
кому і без додатка. На знак пошани низько схиляти голову, вітаючи кого-небудь, дякуючи комусь і т.ін.; вклонятися. Приклади
  • [Гиря:] На, Йване! Оддаю тобі свій завтрашній пай [хліба], бо сам уже давно на порціях живу. [Стоножка (чолом йому давши):] Спасибі вам!.. Спасибі!.. (М. Куліш)
  • Старий батько Сидить коло хати, Та вчить внука маленького Чолом оддавати (Т. Шевченко)
  • Входе [входить] в хату, роздивився.., Та й хазяйці дав чолом (І. Манжура)

відпла́чувати (віддава́ти) / відплати́ти (відда́ти) стори́цею.

кому. Дуже щедро віддячувати за добрі справи. Приклади
  • Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (І. Цюпа)
Жорстоко мстити за заподіяне зло. Приклади
  • І вороги — бездушні дітозгуби — на тебе [український народ] кинулись… Та не вбили вони тебе… Ти віддаси сторицею (П. Тичина)
  • За смерть Ніни та її батька партизани відплатили сторицею (Д. Бедзик)

віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) [земни́й (низьки́й, поясни́й)] поклі́н (уклі́н) кому і без додатка.

Кланятися, поклонятися. Приклади
  • Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (С. Воскрекасенко)
  • Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (М. Стельмах)
  • Пішли усі поклони йому віддати — Волхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка)
  • Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Т. Шевченко)
  • Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (А. Малишко)
кому. Схилятися перед ким-, чим-небудь, виявляючи глибоку пошану, повагу. Приклади
  • Кавказу вартовий, Казбеку, Тобі складаю я поклін (М. Зеров)
  • Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю і твоєму дому! (М. Рильський)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
  • І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)
Померти. Приклади
  • А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
  • Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)
кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади
  • — Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
  • відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
  • Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)
за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
  • [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
  • — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
  • Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
  • — Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

віддава́ти / відда́ти [і] ру́ку [і се́рце] кому, заст.

чию, чиє. Погоджуватися на одруження з кимсь. Приклади
  • На цьому місці, де ви доказали свою любов такими доводами, я віддаю вам руку своєї коханої єдиної дитини (І. Нечуй-Левицький)
Одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ру́ку. Я їй віддав і серце й руку (В. Сосюра)
  • Що дівчина нерадо віддає свою руку вдівцеві, се річ зовсім природна: сили вдівця вже зужиті, надломлені, чуття застигло (І. Франко)

віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому.

Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Приклади
  • Чи мається на увазі нас обох, а чи, може вона вирішила винагородити Володю, віддати пальму першості тільки йому (Ю. Бедзик)
  • Глядачі вагалися, кому з акторів-виконавців п'єси Глитай, або ж павук — віддати пальму першості, і, врешті, розподілили її між усіма учасниками (Думки про театр)
  • Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л. Дмитерко)

віддава́ти / відда́ти всього́ себе́.

Максимально напружувати свої сили в чомусь. Приклади
  • Ось уже ряд років Михайло Єгорович знову ковалює. І де б не трудився, він завжди віддає всього себе роботі (З журналу)
Присвячувати весь свій час, сили і т.ін. чомусь. Приклади
  • Неможливо жити без любові до чогось або ж до когось, — жити, не віддаючи чи не всього себе цій любові… (Ю. Шовкопляс)

відда́ти / віддава́ти життя́.

перев. за кого--що. Загинути, борючись за кого-, що-небудь, захищаючи когось, щось. Приклади
  • Синам, що віддають життя за отчий дім, Що волю принесли крізь непроглядний дим, наш Київ Золоті розкрилює Ворота (М. Рильський)
  • — Хто не охочий віддати своє життя за волю України, той нехай іде геть з нашого табору (А. Кащенко)
  • Готова за волю щохвилини життя віддати молоде (В. Сосюра)
  • [Деїфоб:] Наш Гектор міг життя віддати, жінку залишити, осиротити сина для рятунку або для честі Трої (Леся Українка)
кому, чому. Повністю присвятити себе кому-, чому-небудь. Приклади
  • [Річард:] Я все життя віддав зрадливому, невдячному кумиру… (Леся Українка)

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу.

Померти. Приклади
  • відда́ти ду́шу Бога́м. Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі Богам (І. Котляревський)
  • Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає (Панас Мирний)
  • — Ти б делікатніше, а то… — посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк)
  • А він [Пе́тру] не лише викрив негідника, а й труснув його так, що той мало не віддав Богові душу! (М. Чабанівський)
  • Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко)

віддава́ти / відда́ти честь кому.

Виражати повагу до кого-небудь. Приклади
  • [Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка)

віддава́ти / відда́ти дани́ну (дань).

чому. Наслідувати що-небудь, захоплюватися чимсь відповідно до поширених у певний час поглядів, уподобань і т.ін. Приклади
  • В свій час віддавши данину символічно-абстрактній, філософсько-невиразній поезії, вже в книзі Плуг він [П. Тичина] виступив як пост-громадянин (А. Малишко)
  • Але, незважаючи на те, що цею повістю Франко оддав данину тодішній літературній школі, ми бачимо в ній вже й соціальні мотиви (М. Коцюбинський)
чого. Відповідно цінуючи, шануючи кого-, що-небудь, виявляти своє ставлення. Приклади
  • Десятки разів бував [Синявін] в Узгені й не міг відмовити собі віддати данину поваги цьому свідкові древніх віків [мінаретові] (Іван Ле)
  • Щиру данину поваги віддавали Івану Петровичу Котляревському декабристи і Герцен (З журналу)
чому. Приділяти належну увагу чому-небудь, робити що-небудь об'єктом уваги. Приклади
  • Питанням стилю і майстерності письменника [М. Стельмаха] щедру данину віддали і В. Бєляєв… і П. Колесник (З журналу)
  • Пісня віддавала дань романтичній привабливій постаті народного героя… (Я. Качура)
  • Він поспішав, разом з синами, віддати данину захопленню прекрасним (О. Полторацький)
кому, чому. Належно оцінювати, визнавати значення, важливість і т.ін. кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Тільки ж ми по-справжньому віддаймо данину старанням мого старого. Не може людина повітрям жити (Іван Ле)
  • Шахай похвалив прекрасного коня, що вартий більш за іншого чоловіка, а Остюк, віддаючи дань красі й бігові четвероногого друга, хотів щиро вилаятись із цього, але вчасно прикусив язика (Ю. Яновський)
  • Доволі! Доволі! Ми всі віддавали Віддаленій молодості данину, Ми всі відчували, як змореним чвалом Вона відлітала в сумну далину (Л. Первомайський)
чому. Брати участь у чому-небудь. Приклади
  • Щасливе майбуття повинні будувати не окремі герої та ударники, а всі, засукавши рукава, повинні віддавати йому трудову данину.
  • Був ще двічі поранений — віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Є. Кротевич)