ВІДБІГТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду).

Стати божевільним; збожеволіти. Приклади
  • [Штефан:] Отче! Ви ж бачите: стара вже відбилася глузду й казна-що верзе… (Я. Галан)
  • У селі говорили всячину. Казали, що над книжками розуму одбіг, казали, що й з чортом злигався (Б. Антоненко-Давидович)
  • Він був би розцілував їх [стрільців], але боявся викликати новий переполох. Подумали б, що старий Матвій Шавала відбіг (не дай Боже) розуму (Мирослав Ірчан)

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т.ін.), ірон.

Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Приклади
  • Вони один від одного недалеко відбігли.