ВЕСЕЛИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т.ін.).

Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Приклади
  • Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян)
  • На ранок… квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний)
  • Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині і жовті фарби (Ю. Смолич)
  • Цькований, він [народ] тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський)
  • Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар)
  • Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак)
  • Якось не тішили моє око ані розлогі, ярозелені порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті. . шпилясті гори (М. Коцюбинський)

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади
  • ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
  • — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
  • [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
  • Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
  • Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)