БАГАТО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ма́ти олі́ю (лій і т.ін.) в голові́, жарт.

Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т.ін. Приклади

не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко)
ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало)
ма́ти лій під чу́бом. —Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха)
Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко)
— Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар'ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь. — Іди, чоловіче (М. Стельмах)
Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак)
От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах)

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т.ін.)] у кого, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади

Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах)
— Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк)

без додатка. Легковажний, несерйозний. Приклади

з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні… ексцентрична (Ю. Мушкетик)
— Вітру у тебе в голові багато, — казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко)
— Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький)
бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр. присл.)
Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко)
А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок)

бага́то (чима́ло і т.ін.) води́ сплило́ (упливло́, утекло́ і т.ін.).

2. Минуло багато часу. Приклади

Півроку минуло, як ти розлучилась із своїм коханком [коханцем]. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П. Куліш)
З того часу, як Георгія водили за руку, багато води спливло. І сам він змужнів став красивим, статурним (З газети)

Минуло багато часу з якоїсь пори після якоїсь події, дуже давно щось було. Приклади

Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко)
Багато з того часу упливло води в Черемоші, багато разів приходив сюди [до схованки] Марусяк ізсипати свою здобич (Г. Хоткевич)
Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Дмитерко)

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т.ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т.ін.).

Довго ходити, чекати, добиваючись чого-небудь. Приклади

[Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко)

ханьки́ м'я́ти, жарт.

Гаяти час, зволікати з чимсь; не квапитися. Приклади

м'яти бага́то ха́ньки. — Не хочу я, батечку, ні пана, ні попа. — А кого ж? — запитав старий грізно. Дівчина почервоніла.. — Не мни багато ханьки, а скажи, що хочеш Василя Зарічука, та й годі! (А. Федькович)
Революцію робимо, а не ханьки мнемо! (Ю. Смолич)
— Молода з дружками давно жде, а вони тут ханьки мнуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
Сидять у своїй хаті на Чортомлику та з нудьги ханьки мнуть (Д. Мордовець)

Відпочивати. Приклади

— Нехай відпочине після такої бані. Нехай тепер ханьки мне, ми ще доберемося до неї (Г. Квітка-Основ'яненко)
Йому б тільки на лавці ханьки м'яти (Сл. Б. Грінченка)

біля кого--чого, де. Перебувати біля кого-, чого-небудь, десь. Приклади

Коло Галиної хвіртки щось двоє ханьки мне, рукавами затуляється (С. Васильченко)
—Та й тобі, Олексію, чого тут ханьки м'яти? Вже вона [Уляна] мов просватана; відрізана с киба. Шукай собі другу… (Г. Квітка-Основ'яненко)

Домагатися чиєїсь прихильності. Приклади

Софрон, дивіться, почав ханьки м'яти біля якихось есерів (Ю. Смолич)

за ким. Виявляти особливу увагу, приязнь, залицятися до когось; упадати за кимось. Приклади

[Полковник:] За дочкою полковника почав ханьки мняти [м'яти]?.. (М. Кропивницький)
[Хівря:] Там ще у нас новина. Кажуть, що нібито Павло за Варкою Гупаленковою почав ханьки мняти [м'яти]?.. (М. Кропивницький)

Нічого не робити; гуляти, ледарювати. Приклади

Хома Прищепа, лукаво стрельнувши очима, сказав: — Та що це я ханьки мну, так наче діла немає? (Є. Гуцало)
— Треба діло робити, а не ханьки мняти [м'яти] (Г. Квітка-Основ'яненко)

бра́ти / взя́ти на се́бе бага́то (забага́то).

Діяти, поводити себе не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав тощо. Приклади

— Слюсар-наладчик, шостий розряд, багато на себе бере, носиться з модернізацією, як дурень з торбою, капає директору (А. Крижанівський)
Дмитро забагато бере на себе. Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)

ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (сві́та).

Мати багатий життєвий досвід. Приклади

не ба́чити сві́та. Вона [Маруся] тільки що на ноги знялася… Світа ще не бачила (Панас Мирний)
Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко)
З'їздив [Остап] з ним [паном] багато чухиж сторін, бачив багато світу і… вихвалявся тим (Панас Мирний)

бага́то (забага́то) че́сті для кого, кому, перев. ірон.

Хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь. Приклади

Оленка зголосилася побігти за нею, але Мокроус на правах комсорга спинив її. — Багато честі твоїй подрузі, Оленко. Нехай іде собі, куди розігналася (Д. Бедзик)
Багато честі для мене зватись правою рукою дядька, добре було б, якби мене можна було назвати пальцем на його руці (Леся Українка)

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т.ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) [ви́ще] кого, від кого, над ким.

Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Приклади

Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко)
Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу)
Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко)

лама́ти списи́.

у чому, іст. Битися з ворогами. Приклади

полама́ти спи́са. Ігор жадає Дону, ліпше йому загинути, ніж повернути коней, не поламавши списа у битві з половцями!.. (В. Шевчук)

за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Приклади

лама́лися списи. Він устав… і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник)
бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це… стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський)
лама́ти ко́п'я. Я взагалі не знаю, чого вони так уже ламають коп'я за ту мову, так, наче се саме найстрашніше питання у нас (Леся Українка)
Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле)
Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко)
Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський)

над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв'язання якоїсь справи. Приклади

І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над тим, який шлях доцільніший: через працю — до знань чи через знання — до праці? — Кульбака дає по півтори, а то й по дві норми щодня (О. Гончар)

Багато мудрості — багато печалі.

У біблійній Книзі Екклезіаста (Проповідника) сказано: «При многості мудрості множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль» (1, 18). Приклади

Отак віддячиться важка тобі робота за всі твої труди, за всі твої літа: помножиш мудрість — клопіт вироста, побільшиш пізнання — побільшає й скорбота. (М. Карпенко, З книги Екклезіяста)