СПОНУКАЧ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

[спо^уну́кач]

відмінок	однина	множина
називний	[спо^уну́кач], [спонука́ч]	[спо^уну́кач’і], [спонукач’і́]
родовий	[спо^уну́кача], [спонукача́]	[спо^уну́кач’іў], [спонукач’і́ў]
давальний	[спо^уну́каче^ив’і], [спонукаче́в’і], [спо^уну́качу], [спонукачу́]	[спо^уну́качам], [спонукача́м]
знахідний	[спо^уну́кача], [спонукача́]	[спо^уну́кач’іў], [спонукач’і́ў]
орудний	[спо^уну́каче^им], [спонукаче́м]	[спо^уну́качами^е], [спонукача́ми^е]
місцевий	[спо^уну́каче^ив’і], [спонукаче́в’і], [спо^уну́качу], [спонукачу́], [спо^уну́кач’і], [спонукач’і́]	[спо^уну́качах], [спонукача́х]
кличний	[спо^уну́качу], [спонука́чу]	[спо^уну́кач’і], [спонукач’і́]

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.