ІНДУКЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІНДУ́КЦІЯ ї, ж., спец.

Умовивід, за якого на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; протилежне дедукція. Приклади
  • Оскільки повна індукція передбачає виявлення певної ознаки в кожному предметі відповідної множини, то висновок її має достовірний характер. (з наук.-попул. літ.)
  • Проблема індукції, що полягає в пошуку обґрунтування індуктивного судження, вперше була формально розглянута Давидом Юмом. (з навч. літ.)
Збудження електричного струму в якому-небудь провіднику під час його руху в магнітному полі або при зміні навколо нього магнітного поля. Приклади
  • У системі напруженість та індукція електричного поля мають різну розмірність, виникає так звана діелектрична проникність вакууму, що не має фізичного сенсу. (з наук. літ.)
  • Магнітна індукція визначає силу, що діє в магнітному полі на рухомий електричний заряд. (з навч. літ.)
Взаємодія між процесами збудження та гальмування в нервовій системі або рослинному організмі, коли виникнення одного з цих процесів зумовлює розвиток іншого, протилежного. Приклади
  • Індукція має велике значення в координації рефлекторної діяльності людини. (з наук. літ.)
  • Генетична регуляція – індукція генів, що відповідають за синтез ферментів. (з наук.-попул. літ.)
  • Найбільша радіочутливість властива початковому етапу взаємодії бактерій з рослиною, коли відбувається індукція реакції рослини-господаря. (із журн.)
Спосіб математичних доведень і визначень, що ґрунтується на переході від твердження, яке є правильним для певного цілого числа n, до твердження, правильного для числа n+1. Приклади
  • Дослідження математичних моделей здебільшого проводять на основі методу математичної індукції. (з наук. літ.)
  • Прийоми математичної індукції постійно слід застосовувати у вивченні математичного аналізу. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.