ІМУЩИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІМУ́ЩИЙ а, е, книжн., заст.

Багатий, заможний. Приклади
  • Імущу людину видно відразу за її поставою і прагненням не вступати в зайві розмови ні з ким із тих, з ким не зв'язують добрі стосунки. (М. Старицький)
  • – Поля усі засіяні чи є такі, що лишились і незасіяними? – Є, княже. Чим могли засіяти ті, у кого, окрім купи дітей, нічого не лишилося? – А община? А імущі мужі? Чи то й позичити вже не могли? (Д. Міщенко)
у знач. ім. іму́щий, щого, ч. Той, хто багатий, забезпечений, справний. Приклади
  • Чи завжди імущий зуміє зрозуміти того, хто його просить? (М. Старицький)
  • Се, друже, по-євангельському: від неімущого відбереться і дасться імущому. (Г. Хоткевич)
  • Імущий добре знає ціну нажитому – витрачає з розумом та вмінням. (Б. Антоненко-Давидович)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.