ІМАМ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІМА́М а, ч.

Духовний глава всіх мусульман або певної їхньої частини. Приклади
  • Імами вчать, що страждання – вищий дарунок Аллаха. Люди, які жертвують усім для інших, творять святу справу. (П. Загребельний)
  • Ісламська теологічна доктрина дванадцяти імамів стверджує, що завжди є імам Вічності, який має божественну владу над усіма справами віри та закону в ісламському суспільстві. (з наук.-попул. літ.)
Титул правителя мусульманської держави, наділеного релігійною, політичною та військовою владою. Приклади
  • Найбільшого розмаху національно-визвольна боротьба гірських народів набула за імама Шаміля (1799–1871). (з навч. літ.)
  • 2009 року в Туреччині Бенедикт XVІ став першим в історії папою, який молився в мечеті разом із мусульманським імамом. (з газ.)
Мулла, який керує спільною молитвою в мечеті, а також настоятель мечеті. Приклади
  • На килими поквапно розсідалися почесні сивобороді ішани, імами, правовірні дехкани. (Іван Ле)
  • Імамами соборних мечетей стають богослови, які отримали спеціальну освіту й мають авторитет з-поміж вірян. (з наук.-попул. літ.)
  • На думку імама мечеті, замах на такі святі людські цінності, як мечеті, церкви, кладовища, – це блюзнірство й підлість. (з газ.)
Верховний правитель шиїтів. Приклади
  • Наприкінці літа вибухнула бомба у місті Неджеф, біля священної для шиїтів мечеті імама Алі, зятя пророка Мохамеда. (Л. Костенко)
  • В уявленні шиїтів імами з роду Алі – єдині повноважні представники Аллаха на землі, спадкоємці пророчих знань. (з наук.-попул. літ.)
  • Згідно з мусульманськими переказами свято шахсей-вахсей встановлено на честь мученицького кінця онука пророка Мухаммеда – шиїтського імама Хусейна. (з навч. літ.)
  • Шиїзм базується на авторитеті імама – послідовника місії пророка. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.