ЧІПКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЧІПКИ́Й

Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). Приклади

І не зогледілася Настя, як чіпка материна рука зірвала з неї хустку і пожбурила в скриню. (В. Речмедін)
Хтось у сірому костюмі боровся з есесівцем, затиснувши його горло чіпкими пальцями. (А. Хижняк)
Дуже багато розплодилося їх [хрущів] тієї весни. Як придивишся до дерева – всюди на молодому листі темніють жовтокрилі жуки з чіпкими лапками. (О. Донченко)
Мемекали вівці, кудкудакали кури, тікаючи від чіпких татарських рук. (З. Тулуб)
Одірвав [Іван] легеньку й чіпку, як реп'ях, [дочку] та й кинув із саней далеко в сніг. (С. Васильченко)
Росте на них [могилах] подорожник, біленькі “невісточки”, чіпкий спориш. (Григорій Тютюнник)
Манівцями, плутаючись у чіпкому зеленому горошку, подалися піонери до села. (Ю. Збанацький)
На величних нерухомих кручах, де чіпка ожина і терни, захололо важко й неминучо вікове тавро старовини. (Н. Забіла)

перен. Який швидко схоплює, помічає навколишнє, добре запам'ятовує, аналізує (про погляд, пам'ять, розум і т. ін.). Приклади

У нього чіпкий погляд, чіпка думка, його не бентежить, що та думка часом не збігається з іншими, звичними. (Ю. Мушкетик)
Художник з чіпким, спостережливим оком, Головко вміє переконати читача поетичною достовірністю своєї розповіді. (з наук. літ.)
Його чіпкий, метикуватий від природи розум не знає втоми. (О. Гончар)
Колобок крутнувся в мій бік. Чіпка шахрайська пам'ять не могла його зрадити. (А. Крижанівський)

перен., розм. Який уперто стоїть на своєму, завзято, наполегливо добивається якоїсь мети. Приклади

Той чабан з орденом, чіпкий, як смола в спеку, Явтух Сторчак підняв цілий ґвалт, що його худоба стоїть у загороді під відкритим небом. (В. Кучер)
Ця тендітна жінка взяла на свої плечі величезну відповідальність. І думаєш: звідки в неї такий чудовий сплав чіпкої хазяйської хватки, керівничої зрілості й доброго дерзання? (із журн.)
Його старший, чіпкий до всього, що пахне зиском, брат має цілковиту рацію. (М. Стельмах)
Не знав він, також напевне, чи читав його книжку цей чіпкий до пасовиськ та лук агроном. (М. Рудь)

перен., розм. Те саме, що зара́зливий. Приклади

Віспа – чіпка хвороба. (Сл. Б. Грінченка)
Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю... (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧІПО́К

Зменш. до чіп¹. Приклади

Ганна підбігла на хвилину до бігунків, щоб напитися води з барильця, вмощеного позаду, стала на коліна, одіткнула чіпок, припала вустами до цівки. (Ю. Яновський)
* У порівн. – О-о, знову наша сосна! Як тісно .. Мені не видно. З цієї сосни квилить ворон? – Крук. Гойдається весь час майже на чіпку. (Г. Колісник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧІПО́К

Те саме, що очі́пок. Приклади

Вийшла матушка ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові. (І. Нечуй-Левицький)
Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. (Сл. Б. Грінченка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧІ́ПКО

Присл. до чіпки́й. Приклади

Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній. (О. Гончар)
Іван присідає, втягує голову в плечі, чіпко тримаючись за гілля, дивиться вгору. (П. Колесник)
Солдат, мов ведмідь, чіпко повз по землі... (І. Нехода)
Сашу вона [Марія Олександрівна] стримувала, боячись, аби не перевантажити його ще не зовсім зміцнілу пам'ять: так швидко схоплював і так чіпко запам'ятовував він усе. (В. Канівець)
Він чіпко вдивлявся у білу непроглядь, в якій розчинився силует його брата, поки той не зник назавше. (Р. Іваничук)
* Образно. Слова старої матері вростали в її свідомість швидко і чіпко, як ті зерна, що падають в розпушений, прогрітий сонцем ґрунт. (І. Рябокляч)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах