ЧЕРКНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЧЕРКНУ́ТИ

Однокр. до черка́ти 1, 3. Приклади
  • Христина .. зміряла блискавичним поглядом парубка і кинулась бігцем од нього, ось з розгону черкнула підківками лід і, вигинаючись, виписала ними перше півколо. (М. Стельмах)
  • Постать пройшла на середину хати, зупинилася, потім черкнула сірником, скерувавши світло на ліжко. (Ірина Вільде)
  • Сонце, черкнувши скісними променями буйну парость, спалахувало на росинках. (з газ.)
  • Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії... (Ю. Яновський)
  • Лише краєчком черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг. (А. Шиян)
  • В одному з боїв Ганну було поранено – черкнуло кулею в голову. (О. Гончар)
  • Черкнув [кібець] об стерню крилами – і знов – фур!.. (А. Головко)
  • Шуліка полетів далі, несподівано шугонув униз, черкнув води, і в гострих кігтях хижака повисла надійно затиснена жаба. (А. Шиян)
  • – Зробимо так: ти, Марійко, купиш .. і подаси дідові булку, а як дід ховатиме її в торбу, ми вдвох з Дмитриком .. черкнем ножем по мотузці... (М. Коцюбинський)
  • Замовк дід. Трохи згодом прокашлявся та й знову почав: –.. Грішні ми, прокляті душі! Ми не тільки над скотиною знущаємося, – ми й свого брата часом черкнемо... (Панас Мирний)
  • – Та чого там! – чухав голову Василь. – Можна піти до їдальні, я напишу заяву голові комуни, а він черкне резолюцію завідуючому їдальнею, то вони нагодують тебе як мого гостя. (О. Бердник)
  • Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу. (В. Логвиненко)
  • Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина! (С. Руданський)
розм. Ударити кого-небудь або ким-небудь об щось. Приклади
  • – Еге! ти ще й спинаєшся проти мене! – заговорив Антосьо і так черкнув тим об землю, аж загуло. (А. Свидницький)
без дод., фам. Швидко податися куди-небудь; чкурнути. Приклади
  • Прийшла [Юнона], Ірисі підморгнула, Черкнули разом в хижу вдвох. (І. Котляревський)
  • Нехай вони й дізнаються, Та тільки не зразу; А я черкну, як ластівка, Та до перелазу. (Я. Щоголів)
розм. Кинути, шпурнути. Приклади
  • Так черкнув ним [хлопцем] об землю, що аж загуло. (Сл. Б. Грінченка)
  • Як черкнув мене вгору, то я фуркнув як з лука. (Марко Вовчок)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.