ЧАВИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЧА́ВИ́ТИ
Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь.
Приклади
- Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни. (П. Панч)
- Кінь скаче на луки, чавить копитами траву, аж бризкає з неї сік. (Григорій Тютюнник)
- Чавлячи старими черевиками рідку грязюку, вона трудно пішла в напрямі лісу. (В. Бабляк)
кого, що.
Давити, роздавлювати, душити, знищуючи.
Приклади
- Він у кімнаті оселився, Де староживець [старожитець] тих країв Весь вік з ключаркою сварився, Дививсь у вікна й мух чавив. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
- Андрійко опустив голову. – Я сам просився. Тепер я чавитиму проклятих гітлерівців найбільшими танками. (П. Панч)
- На вії Григорія набігають дві сльозини, він чавить їх пальцями. (М. Стельмах)
- Той змій став його ще сюди і туди, на всі боки крутить, а Ілля все його за язик чавить. [..] Так Ілля і удушив його. (з казки)
- Чудне щось діється з дідом, йому стало здаватися, немов хтось у жменю взяв його старе серце й став його помаленьку чавити, а дідові стає чогось так жаль-жаль. (С. Васильченко)
- – Ніколи ще панський гріш не рятував мужика, а рука панська завжди чавила нас. (М. Стельмах)
- Говорив [Макуха] настирливо, невідступно обплітав Сидорчукову душу залізною сіткою, душив її немилосердно, чавив. (Ю. Бедзик)
- Так от воно як! Те, в чому він, Левко, й собі не признавався, а чавив на дні душі, мов гадину, було вже відоме братам... (М. Стельмах)
- Дмитро Іванович просто-таки чавив у собі напади ніжності до доньки, насталювався на строгість. (Ю. Мушкетик)
Видавлювати, вижимати щось із чого-небудь.
Приклади
- У нього славний виноградник, і він під осінь чавить сік. (М. Терещенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.