ЦУПКО — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦУ́ПКО

Присл. до цупки́й. Приклади
  • – Ай! – скрикнув Антосьо. Та не зміг і оглянуться, чия то рука так цупко схопила його за брижі. (А. Свидницький)
  • [Лев:] Той клятий Водяник! .. Тільки виплив на плесо душогубкою – хотів на той бік передатися – а він вчепився цупко лапою за днище, та й ані руш! (Леся Українка)
  • Взявся мертвою жовтизною і дубовий листок. Цупко тримався він на дереві, і всі знають, що триматиметься до самої весни, однак, пожовклий і скоцюрблений. (С. Журахович)
  • Утома повільно, але цупко сковувала рухи з кожною хвилиною. (О. Донченко)
  • Горпина не могла вмерти одразу: в ній цупко держалася сила. (Грицько Григоренко)
  • * Образно. Люди – прекрасні, Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в'язко. Вона мене цупко трима. (В. Симоненко)
  • Пан справник затим обідає цупко. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Стецько і Яцько(разом):] Коли б це ми самі, Зараз як зійшлися, Цупко б напилися. (М. Кропивницький)
  • Орися несамовито скрикнула. Мати заворушилась уві сні. Але звикши, наробившися, цупко спати, не прокинулася. (Б. Грінченко)
  • Зоряно-сірі очі в темних пасмах вій, пелюстками маку розквітлі уста – ось що, певно, цупко принадило Остапа. (Є. Кротевич)
  • Еней в сю путь якраз зібрався, Шкапові чоботи набув, Підтикався, підперезався І пояс цупко підтягнув. (І. Котляревський)
  • – Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! (Є. Гребінка)
  • Лис у дірку шусть щодуху, Від обуха цупко втік. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЦУ́ПКА

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.