ЦОКОТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

чим, об що, по чому і без дод. Підсил. до цо́кати¹. Приклади

Аж ось чую – шамотить [Параска] босими ногами і стиха цокоче склянкою на блюдці... (Панас Мирний)
Лягла [Ганна Петрівна] в постіль і вкрилася ковдрою. Лице пашить, зуби цокочуть. (Ф. Бурлака)
Зуби їй цокотіли, мов у пропасниці. (П. Панч)
Синім полум'ям горіла спиртівка, сестра цокотіла інструментом. (О. Донченко)
Професор Фауст неприємно цокотів об брук парасолькою, що мала на кінці залізне вістря. (С. Скляренко)
Алла Михайлівна сиділа почервоніла, шкляна ложечка в її руці дрібно цокотіла об мисочку з мороженим [морозивом]. (Леся Українка)
Їдять і п'ють, що прагнуть тільки, Аж похилилися кряжі; Дзвенять склянки, шуршать тарілки, І цокотять по них ножі. (М. Старицький)
Чує [Пархім], як у хаті чарки брязчать [бряжчать], миски цокотять. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Чути було, як гуде в димарі вітер і дрібно, жалібно цокотять залізні заслонки. (О. Донченко)
Ще гриміли гармати десь на Дніпрі, ще цокотіли кулемети по фронту. (Іван Ле)
– Сиджу над шиттям, машинка цокотить, а я сумую. (М. Томчаній)
Підводи йшли рівно, клично похитували десятками прапорів, густо цокотали. (Г. Епік)
Автомобілі бігли по мосту, Сміялись люди, цокотіли коні. (М. Рильський)
Не вдержався і старий, ну й собі по-запорозьки: і викрутасом, і вихилясам, цокотить підківками, вистрибує. (О. Стороженко)
Годинник невблаганно цокотів на стіні. (Ю. Яновський)

Видавати короткі дзвінкі звуки (про птахів, комах і т. ін.). Приклади

Чи соловейко ж то прилітав до моєї хати? Скільки живу й зазнаю, то на моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. (І. Нечуй-Левицький)
Мовчки лежали руїни, а над ними, в нетрях ожини й малини, весело теленькали синиці й десь недалечка настирливо цокотіла чечітка. (О. Донченко)
Побачив [Ант] перед собою випалене сонцем поле.., де було надзвичайно тихо, тільки цокотіли й цокотіли коники. (С. Скляренко)
В молоденькій отаві стрибають сірі коники й цокочуть якісь комахи невидимі. (П. Козланюк)

розм. Говорити швидко, не вгаваючи; торохкотіти. Приклади

Молодиці не давали мені обміркуватися гаразд, усе жалували, усе цокотали. (Марко Вовчок)
Увечері баби на вулиці сиділи попід плотами та на весь язик цокотіли про новину. (Дніпрова Чайка)
Жіночі язики цокотіли, і потроху виявлялося, що той або та бачили Орисю з якимсь паном. (Б. Грінченко)

ЦОКОТА́ТИ