ЦВІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦВІСТИ́

Розкриватися, розпускатися (про квітки). Приклади
  • Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався. (Т. Шевченко)
  • Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє – цвіте. (А. Тесленко)
  • Цвіте липа й пахне неймовірно. (Ю. Яновський)
  • Пам'ятаю, казала моя мати: – Цей світ, як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде! (О. Довженко)
  • * Образно. – Дурний піп – дурна його й молитва, – не витримав Яків Данько. – В твоїй бороді вже гречка цвіте, а в голові й на зяб не орано. (М. Стельмах)
  • Тут і село якраз. Біліють хати, цвітуть городи. (Марко Вовчок)
  • Як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. (Л. Глібов)
  • А луг цвіте. А далина синіє. Кує зозуля щедро у гаю. (Л. Дмитерко)
  • Степ уже цвіте де-не-де. (О. Гончар)
перен. Виділятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом. Приклади
  • Сів [Кирило] на порозі і закурив .. Червоний вогник цвів серед ночі, як квітка щастя. (М. Коцюбинський)
  • Він бере її за руки і крізь ранішнії луки Вдвох вони додому йдуть. В небі райдуги цвітуть. (Л. Первомайський)
  • Вогонь то здіймався, то падав, неначе дихали груди, розкидався снопом, розпливався туманом, і цвіли хмари на небі, неначе троянди. (М. Коцюбинський)
  • Уже цвіли на вулицях вогні, а ми повільно йшли собі з вокзалу. (С. Голованівський)
  • Ніби на гравюрі Хокусаї, Ліс грабовий золотом цвіте. (М. Рильський)
  • На майдані цвіли хустки. (Ю. Збанацький)
  • Прощавайте, ждіте волі, – гей, на коні, всі у путь! Закипіло, зашуміло – тільки прапори цвітуть... (П. Тичина)
  • * Образно. Як патока, так річ у неї на губах, І сміх її цвіте, мов мак, що на грядках. (П. Гулак-Артемовський)
  • Його душа, до смерті молода, Цвіла в книжках – у квітах пурпурових. (М. Рильський)
перен. Бути в розквіті сил, молодості, вродливим (про людину). Приклади
  • В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. (Т. Шевченко)
  • Є такі люди, що .. цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Вродо моя хорошая, Нащо ти цвітеш? Без доленьки на сім світі Марно пропадеш! (Леся Українка)
  • [Хмельницький:] А ти, Соломіє, все кращаєш. [Кривоніс:] Це від кохання так цвіте. (О. Корнійчук)
  • Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці – молодість сама. (М. Рильський)
  • Із-за вагончика вийшла дівчина в ситцевому платтячку, мабуть, ровесниця Ліні, тільки куди міцніша, здоровіша за неї, – з вогню та з сонця вся! Так і цвіте вся здоров'ям, налите тіло горить смагою. (О. Гончар)
  • Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум'янцем, було жовте. (І. Франко)
  • Мужчини сивими стали з морозу, а обличчя жінок цвіли, як мак. (М. Коцюбинський)
  • На всі щоки її по-весняному цвів густий рум'янець. (О. Копиленко)
  • З вікна учительської на дітей дивилася Серафима Петрівна, і її зморщене обличчя цвіло від радості. (П. Панч)
  • В очах у неї, у всьому виразі обличчя цвіло щастя... (О. Гуреїв)
  • Тетяна сиділа задумана, уші палали, як цвіт королевий, а в очах цвіли, як золотий світанок, ті мрії, що впину їм немає. (С. Васильченко)
  • Над столами схилились обличчя, в вікна цеху вечірня ртуть... Тільки шелест паперу ритмічний, тільки зорями очі цвітуть... (В. Сосюра)
  • Очі в Романа Петровича блискотіли, на обличчі цвіла привітна, захоплена посмішка. (В. Козаченко)
перен. Успішно розвиватися; процвітати. Приклади
  • Вийду в сонячні поля, На долину гляну, Там цвіте моя земля Од Дніпра до Сяну. (Т. Масенко)
  • Цвіте життя, красується природа, липневий день над горами сія. (І. Гончаренко)
  • Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов, Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов! (М. Рильський)
  • [Ганна:] За клопотами чи знайдеться час баблятися ще з якимись думками?.. Колись і думки цвіли і рясніли, та пополовіли і зав'яли... (М. Кропивницький)
  • І сміх, і дзвони, й радість тепла. Цвіте веселка дум. (П. Тичина)
  • Серце тихим привітом цвіте... (В. Сосюра)
спец. Змінювати забарвлення внаслідок масового розвитку мікроорганічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю. Приклади
  • Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЦВІЛИ́Й

Укритий цвіллю; запліснявілий, зацвілий. Приклади
  • А лежить сухар, а лежить цвілий, Що кішка не з'їла, – Оце тобі, ти, мій наймитку, Вечеря поспіла! (з думи)
  • Намерзла та наморена, вона лягала на вогке ліжко біля цвілих стінок. (Л. Яновська)
  • По цвілому закопові все ще бродив апатичний цап. (П. Панч)
Який втратив первісний природний колір, вицвів. Приклади
  • Руді цупкі уси, старанно голене віспувате обличчя, цвілі неспокійні очі .. Зняв із голови крамарський козирок, витирає хусточкою блискучу лисину: Качан. (С. Васильченко)
  • Коли я увійшов, мій приятель сидів біля столу. Він кивнув своєю кудлатою головою на канапу біля вікна, .. а сам втопив до нот свій ніс, посідланий пенсне з цвілою оправою. (Олесь Досвітній)
перен., розм. Укритий прищами, миршавий (про людину). Приклади
  • [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... Запопаду ж я його – знатиме він мене! (Панас Мирний)
  • Із сцени співали для цвілих міських обивателів радісну вість. (С. Васильченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.