УКОСЬКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

УКО́СЬКУВАТИ

кого. Приборкувати, заспокоювати (тварину, перев. коня). Приклади
  • – Чого ти боїшся? – вкоськує його [коня] Макар. (Є. Гуцало)
  • Ярина гасала на коні, доки його не вкоськала. (П. Панч)
кого, що, перен. Умовляючи, втихомирювати (людину) або знаходити шляхи для порозуміння, згоди і т. ін. Приклади
  • – Та годі ж бо, годі! Навіщо гніватися? – укоськував він Романа. (М. Коцюбинський)
  • [Степан Демидович:] І чого се дочці так не сподобався писар! Ну, та це в неї вивітриться. Молода ще дуже; ми її вкоськаємо. (В. Самійленко)
  • – То вона для годиться сердиться, я її укоськав. Мелашка духи любить. Я пообіцяв їй “Красную Москву” подарувати. (А. Хижняк)
  • – Я тут вже дечого досяг, .. такого дикого зухвальця, як Антін Шаблій, укоськав, – повів його за собою, домігся того, що ми тепер стали з ним чесними суперниками в праці. (Д. Бедзик)
  • [Круста:] Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати. Та що робити, коли патриції самі призводять до того. (Леся Українка)
  • – Я знаю Студені Води ще здавна. Це найглухіший закуток у всій Східній Галичині. Війт Пірунчик укоськав його добре. А тепер самі бачите, – село прокидається. (Д. Бедзик)
  • Мертве лице Стальського з примерзлим на ньому окриком болю лежало на дулівці .. – Що тут сталося? – перший прошептав Шнадельський, обертаючися до Шварца. – Укоськали його, – мовив Шварц. (І. Франко)
  • Та коли чуття надихали своєю пристрастю милу думку, то не за тим, звісно, щоб вона, зміцнівши, почала їх стримувати і укоськувати. (В. Підмогильний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.