УДІЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УДІЛЯ́ТИ

Виділяти для кого-небудь частину чогось, ділитися чим-небудь. Приклади

Хай поруч з ділами геройства й відваги Прославлять поети в віках назавжди Ту мить, коли нам із похідної фляги Солдат незнайомий вділяє води. (Л. Первомайський)
– Нехай поберуться .. Я й хату їм збудую, і города вділю. (Ганна Барвінок)
Він пішов за братом і сказав: – Я тобі, брате, уділю половину свого маєтку. (з казки)
Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння, яке всю осінь не виводилось в її кишенях, то хотіла і Коропову вділити жменьку. (В. Земляк)
* Образно. [Маруся:] Чи тямиш же ти, що то таке коханнє [кохання]? Ти мене жалієш? Ти так багата щастям, що й мені хочеш частину його уділити? (М. Кропивницький)
[Перелесник:] Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце, будем гаптувати оксамитну тінь. (Леся Українка)
І справді, – думав я, – що чоловік заробив – то його вистача тілько на те, щоб сяк-так прохарчитися та кінці докупи звести... Уділити ж з заробітку яку дещицю про чорний день – не вистачить... (Панас Мирний)
Як бачите, задля сього отділу [відділу] “Рідний Край” не може багато місця вділити. (Панас Мирний)
[Мартіан:] Так, брате, докладу всії [всієї] снаги, всю ніч до ранку буду працювати, .. Але тепер вділи мені годину. Дозволь покликати моїх дітей. (Леся Українка)

перен. Наділяти, обдаровувати чим-небудь; передавати у спадок якісь якості і т. ін. Приклади

– Мати ж моя, матусенько, Нащо ж мене на горе вродила, Нащо мені чорні брови вділила? (П. Чубинський)
“Та одна ж нас матінка уродила, Та не одну долю нам уділила: Тобі уділила – панувати, А мені уділила – горювати”. (з народної пісні)
Цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені. (М. Стельмах)

заст. У сполуч. з деякими іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. Приклади

Ніхто їх [співців] не брав під свою оборону, Ніхто не спускався з високого трону, Щоб їм уділяти хвали. (Леся Українка)
Він [Аркадій Петрович] хрестив і вінчав, дарував спаш, уділяв ради, його кликали “татком”. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.