УВІНЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Класти вінець кому-небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо. Приклади

Кладе [Евфрозіна] братові лаври на голову .. [Антей:] Се Ніке увінчала свого поета. (Леся Українка)
Музична громадськість відзначала тридцятип'ятиріччя творчої діяльності Миколи Лисенка... Трупа українських мандрівних акторів показала “Чорноморців” і увінчала голову свого великого друга срібним вінком... (Ю. Мартич)
Вістря списа кожен воїн увінчував листком лавра... (О. Гончар)

Прикрашати (про вінок з чого-небудь або щось, схоже на вінок). Приклади

Брови довгі і тонкі підкреслювали білизну крутого дівочого чола. Доріжкою пролягав проділ зачіски, і все це увінчували туго заплетені, викладені короною коси. (І. Цюпа)
Вістря списа кожен воїн увінчував листком лавра. (О. Гончар)
* Образно. Вечір увінчав поле довгими рядами вишнурованих високих кіп і густими обмолоченими купами соломи з-під комбайнів. (Я. Качура)

Бути у верхній частині чого-небудь, закінчувати собою верхню частину чого-небудь. Приклади

Клени та липи увінчують високі горби і прямовисні кручі. (О. Донченко)
Наземну станцію “Дніпро” увінчують білі статуї, що символізують мир і працю... (М. Рильський)
Більше ніж сто років тому поблизу скелі, яка увінчувала акрополь Пантикапея, було викопано, щоправда, дуже ушкоджену, мармурову статую богині Кібели, святилище якої містилося, як гадали, в печері під скелею. (із журн.)
Кожну нову вправу він [Максим] виконував так легко і спритно, наче це не вимагало від нього жодних зусиль .. Кожна нова поза звучала мов акорд, що завершує, увінчує складну гаму попередніх рухів і поз. (Д. Ткач)
Особливе враження справляє останній, найбільш вивершений з усіх поглядів роман “Буймир”. Він з гідністю увінчує всю епопею письменника [К. Гордієнка]. (із журн.)
Лише глибоке розуміння найскладніших, найрізноманітніших процесів, що відбуваються у ґрунтах, в рослинах, може увінчати справжнім успіхом працю землероба. (з наук.-попул. літ.)
Ніби помолоділа наша земля за останні роки. Все більше й більше добра дає вона людям, щедро увінчує хліборобську працю рясними врожаями. (із журн.)
Пішов сівач на поле й сім'я сіяв, Та вітер сім'я десь-кудись розвіяв .. Найбільша ж часть [частина] на ґрунт плідний упала І труд багатим плодом увінчала. (І. Франко)

УВІ́НЧУВАТИ