УВИЖАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

УВИЖА́ТИСЯ

Поставати в уяві, уявлятися. Приклади
  • Де б він не був, що б не робив – усе йому ввижалися палкі, чорні, з синьою поволокою очі дівчини, її рівні брови, пишний стан. (М. Коцюбинський)
  • Сяду за діло – нічого не робиться, Стану гадати – чомусь не гадається, Все щось безрадісно, все щось хоробиться, Все мені образ твій любий ввижається. (П. Грабовський)
  • Василькові довго ще ввижались картини весняного дня, переповненого птахами, ввижались чудні сяйливі оті ластівки, що мають прилетіти сюди, мов із казки. (О. Гончар)
  • Аж ген за обрій – далі, далі, далі! – усе мені ввижаються ті палі. (Л. Костенко)
  • Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі Старий дідусь навча своїх онуків, Про давнину справдешні байки править, Про те, що діялось на нашім світі. (Леся Українка)
  • Дрімає [Богуш], і ввижається йому десь у лісі горілий пень, а коло його в'ється золотий метелик. (С. Васильченко)
  • Йому навіть уві сні ввижалися оці горна, парові молоти, обжимні преси. (І. Сенченко)
  • Вона так ослабла, що мішала сон із дійсністю. Ввесь час їй ввижалися дракони, що лазять по стінах. (Григорій Тютюнник)
  • Діти зривалися зі сну й плакали, бо їм увижалася московська погоня, про яку тільки й чули за днини. (Б. Лепкий)
  • Що не день, то гірше ставало Катрі .. Але ще гірш бувало ночами. Увижатися стало. (А. Головко)
  • Так увижається не раз: заснеш – не чути й третіх півнів, і сновигають тіні дивні. (В. Стус)
Сприйматися ким-небудь так чи інакше, мати в чиємусь сприйнятті той чи інший вигляд; бути в чиїйсь уяві схожим на кого-, що-небудь, якого-небудь; здаватися (див. здава́тися2 1). Приклади
  • Зморишся весь, аж повіки злипаються, Трохи не падаєш з ніг; Білими рожі червоні ввижаються, Білими, наче той сніг. (П. Грабовський)
  • Грому і блискавки він боїться, а веселку любить, вона йому ввижається дівчиною, яка вбрала свій вінок, як молода, різнобарвними стрічками. (М. Стельмах)
  • Йому ввижалося, що всі стежили за кожним його рухом, ловили найменший його подих. (Г. Епік)
  • Тимко лежав, заклавши руки за голову, дивився на синє громаддя хмар суворим ханським поглядом, і ввижалося йому, що то вже не хмари, а сині темні гори, і там, за горами, Крим. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.