ТОЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ТО́Я

Те саме, що аконі́т. Приклади
  • Он і грядочка з квітками – така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута, й канупер. (Леся Українка)
  • Під самими вікнами коло дому цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.., синіли квітки тої. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона .. нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну, та пішла з тим до млина. (Н. Кобринська)
  • Зірчаста ясніє між травами пахуча тоя. (А. Турчинська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТОЙ

вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); протилежне цей (у 1 знач.). Приклади
  • Прилинь, сизий орле, бо я одинокий, Сирота на світі, в чужому краю. Дивлюся на море широке, глибоке, Поплив би на той бік – човна не дають. (Т. Шевченко)
  • По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав. (Ю. Яновський)
  • Увечері по той бік муру солов'ї витьохкують, повно їх там у вербах. (О. Гончар)
  • Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював. (Л. Глібов)
  • Коли не обіцяєте [В. М. Гнатюк] поправити на той рік [здоров'я], то не поїду з Вами в гори. (М. Коцюбинський)
вказ., також у сполуч. із част. он, ось. Указує на який-небудь предмет, якусь особу (перев. супроводжується вказівним жестом), що їх виділяють з-поміж інших; не будь-який (будь-яка), а саме даний (дана), що на нього (неї) вказує мовець; про який (яку) йдеться; цей (у 2 знач.). Приклади
  • [Клієнт (Показує в далечінь):] Та, висока, Макарію зограла [зіграла] б на кострищі чудово! [Молодий римлянин:] Що ти плещеш? (Леся Українка)
  • – Знаєте що? Ходімо ми попід ту стіну. Там на ослончику [ослінчику] постановимося – не так буде жарко і все видно, – сказав Колісник. (Панас Мирний)
  • – Колего Савченко!.. Он гляньте краще на той табун диких гусей, – аж злість бере, що не можна дістати. (М. Коцюбинський)
вказ. Указує на предмет, особу, явище і т. ін., які були названі у попередньому викладі, про які вже йшлося раніше. Приклади
  • Горить Микита в сірій свиті! Шеляга виймає І за того остатнього Музику наймає, І нерівню титарівну У танець вітає! (Т. Шевченко)
  • Події тої осені і зими взагалі були якісь особливі. (Ю. Смолич)
  • Була весна. Сонце ніжно й тепло усміхалося з блакитного неба, і від усмішки тої земля цвіла. (А. Головко)
  • Зараз за ворітьми показалося, що Рудик забув лупу, а Тихович – нотатник з планами – і всі мусили затриматися, аж поки робітник не приніс те й друге. (М. Коцюбинський)
  • А він було й молотити лінувався: .. ходить з Одаркою [калікою] по миру, назбира шматків хліба доволі, тії і їсть із дочками своїми, а після знову іде збирати. (Грицько Григоренко)
  • Є хмарні душі, ті завжди повиті смутком і журбою. Вони ідуть в житті, як дим, як тихий човен за водою. (В. Сосюра)
  • Часто Карпо перелазив через тин до Івася гратися, часто і Івась кричав крізь тин Карпові, коли той не показувався, щоб ішов скоріше. (Панас Мирний)
  • Економський фурман Євген Колосюк стишує загнуздані коні, щось гукає Христині, та озирається, швиденько вискакує на віз. (М. Стельмах)
  • Біля ґанку стояв гурт чоловіків, бороданів. Саме дядько Гордій щось у колі їх промовляв. А скоро вгледів Давида з Тихоном, як ті підійшли, спершу пильно був глянув на обох і чомусь зрадів. (А. Головко)
  • Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати. Той горбатий, той багатий, Тих чотири в хаті. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин. (Т. Шевченко)
  • Козаки змішались [у таборі], як у бразі гуща; той туди, той туди йде, а жодного порядку між ними немає. (П. Куліш)
  • Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно – те на посів, те на поживу. (Панас Мирний)
вказ. Уживається для вказівки на один предмет, одну особу і т. ін. із двох або кількох подібних, з ряду однорідних, коли їх перелічують або зіставляють. Приклади
  • В плавнях було тихо, як у лісі, лиш горою шелестіла куня, раз в той бік схиляючись, раз в інший. (М. Коцюбинський)
  • Попривикали дітки, що нема старшого брата, та не перестали про його [нього] думати, і сливе щогодинки його згадували то цим, то тим, то знов другим. (Марко Вовчок)
  • – Оттак товчусь сливе цілісінький рік, то тим, то сим заробляю; сказано, треба чимсь жити й дітей годувати. (І. Нечуй-Левицький)
  • Шинок ніколи не пустує: то той, то другий... І наші хлопці там! (Панас Мирний)
  • Стояв, і непевний осміх блукав йому по губах – зараз це був осміх погорди й самозахисту. Тут [у спецшколі] захищаються, хто чим може. Той мовчанкою. Той понурістю. Той схлипом, якщо маму згадають. (О. Гончар)
  • І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами... – усе те обняло її [Параскіцу] жахом. (М. Коцюбинський)
вказ., у знач. ім. те, того́, с. Уживається для вказівки на що-небудь висловлене раніше, на якісь факти, обставини, припущення і т. ін. Приклади
  • Олександра перебралась до знайомої жінки. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе. (М. Коцюбинський)
  • Заворушився люд, загомонів; піднявсь по всьому полю галас. Тілько нічого з того не вийшло. (П. Куліш)
  • Це вони хотять [хочуть] згубити з світу князя, – мигнула в Тодозі думка, – це вони, мабуть, задля того й приблукали до Лубен. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Хвора:] Дарма! Нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привикла вірить. Адже і в вас є сповідь перед смертю... Мене жде шибениця – я те знаю. (Леся Українка)
  • Надвечір до мене зійшлися товариші. Наш гість перед тим трохи відпочив. Його красиве й поважне обличчя оживилося. (Т. Масенко)
  • Співає щось сумне татарка під чадрою, й од того вся вона така близька мені. (В. Сосюра)
  • Готували [лісоруби] дно під затоплення, валили верби вікові в три обхвати, після того ще взялись і за комиші, косили їх для целюлозного. (О. Гончар)
  • – Оце недавно ми не загнали телиці в двір, а вовк вискочив з ліска та й обгриз бік. Теличку не одрятували од смерті, – пропала. Те ж саме роблять вовки з графськими сернами й зайцями, котрі йдуть на годівлю... вовкам. (І. Нечуй-Левицький)
  • Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів.., що завтра про це довідається увесь світ і, вражений розумом, що осяяв нас, зробить у себе те ж саме. (О. Довженко)
  • І він на всяк випадок зняв із плеча карабін. Те ж саме зробив і Янош, мовчки переглянувшись із Яреськом. (О. Гончар)
Уживається в головному реченні при наявності співвідносного сполучного слова у підрядному, вказуючи на ознаку, за якою хто-, що-небудь виділяється із ряду подібних і яка розкривається у підрядному. Приклади
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. (Номис)
  • Верба тая, де Наталя сидить, теж у воді, аж гілля в їй купає... (Б. Грінченко)
  • Він уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся. (Григорій Тютюнник)
  • Це був вже не той Максим, якому все в навколишньому світі уявлялося сонячним, чистим і легким. (Н. Рибак)
  • Люблю я ті часи, як сонце вже встає і промінь свій прозорий На села, на поля так вільно, ніжно ллє. (М. Рильський)
  • Чим далі я посувався, тим частіше стрічав цей люд у жалобі. (М. Коцюбинський)
  • [Лікар:] По-моєму, чим менше панночка книжок читає, тим краще. (Леся Українка)
  • Чим вище підіймалися бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась. (О. Гончар)
  • Чим більше він приглядався [до хлопців], тим ясніше бачив їхню глупоту. (Григорій Тютюнник)
  • Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи ледащі, а їсти нема що. (прислів'я)
  • Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай: Чужина в'ялить, як Билину. (Л. Глібов)
  • Той, кому тяжко буде прочитати до кінця, може відкласти книжку. Я не ображусь так, як образився б романіст. (Ю. Яновський)
  • – Он у Пилипів, у тих, що млин, кабан ще товщий за тебе. (І. Багмут)
  • Нащо йому про теє знати, Що, може, плаче бідна мати Та побивається, як рибонька об лід: Він Вовк, він пан... йому не слід... (Л. Глібов)
  • Семен не розумів того, що стояло в книжці, а Романко чи не тямив сам, чи не хотів розповісти до ладу. (М. Коцюбинський)
  • [Йоганна:] Та я не хтіла брати нічого, крім того, що залишилось у тебе з мого посагу. (Леся Українка)
  • Денщик покинув смажити ковбасу і швидко переклав офіцерові те, що сказав Джмелик. (Григорій Тютюнник)
означ., перев. із запереч., част. не. Такий, як треба, як має бути. Приклади
  • Глушак дивиться на друга з дуже складним почуттям задоволення, суму і співчуття і говорить наче у відповідь своїм думкам і міркуванням: – Так, старію .. Не те вже око... (О. Довженко)
  • – Тепер я знаю, Хомо, чому наш Брянський так сердився, коли ми натягали собі на голови трансільванські чабанські шапки... Вигляд не той. (О. Гончар)
  • – Не розбавляй, чоловіче, горілку водою, не той смак буде, – повчально говорить Гуркало. (М. Стельмах)
  • Не та тут [в Бразилії] риба й мова, Не та вода, не той пейзаж, Але та ж сама хіть спадкова, І людська усмішка – така ж. (М. Рильський)
  • Не дуже змінилася Босівка .. Ті ж зелені садки, ті ж веселі левади. (М. Коцюбинський)
  • Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. (П. Тичина)
  • Воронцова Шура впізнала одразу. Він зовні не дуже змінився за ці роки. Ті ж сірі, завжди насторожені очі під рудими кошлатими бровами. (О. Гончар)
  • Дома він показав червінця батькові. Дорохтей, покусуючи потріскану до крові нижню губу, уважно вислухав сина, на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл і одвернувся. – Не ті гроші, хоч і золоті. (М. Стельмах)
  • Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на кволе тіло. (М. Нагнибіда)
  • Я почуваю, що .. я кохаю не те. (М. Коцюбинський)
  • Хто тільки не пробував рух пісків цих зупинити, але нічого не виходило, бо садили не те, або не так, або не тоді. (О. Гончар)
означ., також у сполуч. той же, той же самий, та (те) ж, та ж сама, те ж саме. Який вже був, згадувався, зустрічався раніше. Приклади
  • Служу таки в тих самих панів. Іще два місяці мені до року осталось. (Марко Вовчок)
  • Царське убрання Шерстю його [Лікаона] облягло, і руки змінились на лапи. Але й у вовчому тілі зберіг він первісну вдачу: Та ж сивина, як була, і лють на обличчі та сама. (М. Зеров)
  • І не пройшло кількох годин, як Шовкун знову спускався на вогневу тією самою стежкою, між бурими кущами і величезними брилами каміння. (О. Гончар)
  • А за віщо, За що люде [слов'яни] гинуть? Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься [брататися]. Ні, не вміли, не хотіли, Треба роз'єднаться! (Т. Шевченко)
  • Але помалу-малу, коли нехіть до Гашіци зростала в серці Йоновім, той самий батько його, палкий мош-Костаки, з'явився на очах Йонових його рятівником у прикрій ситуації. (М. Коцюбинський)
означ. Уживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб, предметів, явищ і т. ін. Приклади
  • Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть вітати І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись. (Т. Шевченко)
  • А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються, – так, як ті джмелі гудуть! (Марко Вовчок)
  • Треба Кириликові учити сестер грамоти. Далася ж уже їм та грамота! Досталося і вухам, і рукам, і голові. (Панас Мирний)
  • Всі злетілись, наче галич, Наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю. (Леся Українка)
  • Буває й таке, що з великих любощів, з кохання того йдуть сидіти на віру, бо звінчатися не можна. (М. Коцюбинський)
  • Мій предок був Густав Сосюр, що йшов до нас крізь сніжні далі і на Москву під скрегіт сталі й наполеонівських побід зробив безславний той похід. (В. Сосюра)
  • Порубав батько хустку сокирою, дочку ту бив уже, бив. Слава по всьому селу. (А. Головко)
  • Деякі [бійці] сіли на буреломі, деякі слухали стоячи. Воронцов говорив, походжаючи між ними .. Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово. (О. Гончар)
Уживається як складова частина складених сполучників: унаслідок того, що; для того, щоб; з тим, щоб; з того часу, як; мало того, що; між тим, як; незважаючи на те, що; перед тим, як; після того, як; заст.тим, що; у той час, як. Приклади
  • Перед тим, як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається. (Леся Українка)
  • З того часу, як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп. (О. Гончар)
  • Жив собі бідний чоловік .. Дітей мав багато, до того ж жінка померла. (з казки)
  • Пропозицію [ватажка] стріли [опришки] повним мовчанням, що граничило вже з ворожістю. Мало того – появилася опозиція. (Г. Хоткевич)
  • Отже, щоб поправити переклад, я мусив сидіти 4 дні та мучитися. Опріч того, пропав у мене один день. Приїздив Шаляпін. (М. Коцюбинський)
  • Дивним було, що вона [висота] ще існувала. Більше того, і доти стояли ще на своїх місцях, тільки зовсім були тепер оголені. (О. Гончар)
  • Повкривавши дітей, Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день .. Між тим Оксен ішов селом, дразливий і гнівний, і цей гнів чіплявся до нього кожного ранку, як тільки він прокидався від сну. (Григорій Тютюнник)
той, част., розм. Уживається для заповнення паузи при запинці у мові, при наявності труднощів у доборі слова, а також замість якого-небудь слова або словосполучення; того́ (див. того́ 2). Приклади
  • – Ти б же той... – звернувся Іван до мене перегодом. – Що-небудь про Матвіївку. Поему! Обов'язково напиши, пора! (І. Вирган)
  • – Одним словом, пораджуся зі своїм напарником та й той... завтра ні, а післязавтра прийдемо. (Ю. Збанацький)
  • – Ти, дівко, той, піди, мабуть, напій коня... Ярина слухняно попростувала до дверей. (П. Панч)
  • [Денис:] Син мені не дозволя вже його повчати, каже, якщо той, то я і за груди візьму. (М. Кропивницький)
  • Пан Стреминський застрілив козла. Щасливий старичок. Такий собі вже той... недолугий, а так стріляє... (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.