ТАТАРНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ТАТА́РНИК

Бур'ян із колючим листям і стеблом та з червоно-бузковим суцвіттям; чортополох, будяк. Приклади
  • І кричали над ними орли в дикім полі, І татарник палав, мов на плечах козацьких шлики. (М. Нагнибіда)
  • Татарник звичайний – сильно колюча дворічна рослина з стеблом заввишки 50–200 см. (з навч. літ.)
  • На лисому пагорбі, де трава зовсім вигоріла, росли чималі скупчення татарнику: і молоді пагінці, мабуть однорічки, і старші, й квітучі. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.