СТРАЖ

Особа (перев. озброєна), яка стереже, охороняє кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін. Приклади

– Агей, на конях, козаки! – гукнув озброєний страж біля воріт замку. – Невільно без дозволу до замку... (Іван Ле)
Хижо клацнув ключ у замку, відчинилась у брамі майже квадратна зловісна хвіртка. Виглянув звідтіля похмурий страж. (Ю. Збанацький)
* У порівн. На обпаленому блискавицею верхів'ї найвищого дерева, як страж, стояв лелека. (О. Десняк)

книжн. Той, хто захищає, оберігає що-небудь, пильно стежить за недоторканністю чогось. Приклади

Добраніч вам хоч на хвилину; Ми будем стражами спочину До перших променів зорі... (М. Старицький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТРА́ЖА

Те саме, що сторо́жа. Приклади

Хропли всі п'яні на пікетах, Тут їх застав послідній час! Переднюю побивши стражу, Полізли [Низ та Евріал] в стан варити кашу. (І. Котляревський)
– Їдь собі .. у Січ. Побудь ще там п'ять літ на лицарській стражі та й вертайсь до мене. (О. Стороженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.