СТАРОВИННИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТАРОВИ́ННИЙ

Який виник, який створили у старовину, у давні часи або який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів. Приклади
  • Там за брамою ховаються під тополями старовинні князівські будинки... (С. Васильченко)
  • У гурті молодиць та дівчат у квітчастій старовинній хустці сидить смаглява, мов циганка, Марія. (А. Шиян)
  • Весільний похід рушив додому. Чемні дівчатка почали співати старовинних весільних пісень. (О. Довженко)
  • Тут [у бібліотеці] було багато старовинних книг, у тому числі рукописних. (О. Донченко)
  • Старовинний герб Харкова красномовно говорить про багатство і родючість краю. (з наук.-попул. літ.)
Який існує довгий час, давно; який з'явився не тепер; давній. Приклади
  • Були там чотири гіллястих верби І дуб старовинний стояв. (П. Усенко)
  • Прийшла година довгождана, одкрились старовинні рани, і нам змагатись треба йти, за що змагалися діди. (В. Сосюра)
  • Навколо цих джерел по обидва боки яру і прилеглих балках розташувалася старовинна слобода Яремин Кут. (С. Добровольський)
Який давно минув, пройшов (про час). Приклади
  • Як вершник у казці про дні старовинні, Будьонний з'явивсь на баскому коні. (із журн.)
Який жив у старі часи або який був у дуже давні часи поширений, прийнятний і т. ін. Приклади
  • Часто підкреслювані дослідниками ліричні елементи в думах, які старовинні кобзарі називали “жалощами”, справді сильніше виявлені в цих творах, ніж в епосі інших народів. (М. Рильський)
  • До двох невеликих, з високим, у старовинному дусі, склепінням кімнат натовпилося сила народу. (Л. Смілянський)
  • За старовинними звичаями, до замку в Острог з'їздилися гості з українських, литовських та польських земель. (Іван Ле)
  • Будинок готелю був .. високий і міцної старовинної кладки. (О. Гончар)
  • В першу секунду Вася навіть не зрозумів, що професор тримає в руках звичайну скрипку старовинної роботи. (В. Собко)
  • Одягнений [делегат] у чорну сибірську чумарку старовинного російського народного крою, а поверх неї – в звичайний прогумований плащ. (Іван Ле)
  • – Джеджалик походить від слова шикарний, блискучий. Це старовинне українське прізвище. (О. Гуреїв)
  • В двадцятих роках цей нащадок старовинного українського роду [Петро Ханенко] був отаманом лісів та боліт двох повітів. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.