СТАЛАГМІТ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТАЛАГМІ́Т

Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок падіння й випаровування крапель води, насичених кальцитом. Приклади
  • Краплі води стікають із стелі печери і, обриваючись, падають на її дно, вони відкладають вапно у вигляді бурульок, які розміщуються і зверху і знизу .. Ті, що ростуть знизу вгору і прикріплені знизу, звуться сталагмітами. (з наук. літ.)
  • У товстих віковічних шарах глини, щебеню, сталагмітів, якими покрите дно печер, археологи ще й тепер знаходять сліди перебування древньої людини. (з наук.-попул. літ.)
  • * У порівн. Дерева світяться непевним сіро-голубим сяйвом, мов фантастичні сталагміти незвіданих печер. (П. Колесник)
  • Веселий стовпчик води, мов маленький сталагміт, б'є з-під землі. (М. Чабанівський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТАЛАГМІТИ
Етимологія: гр., краплина

Мінеральні утворення (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок тощо.
Словник іншомовних слів
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.