СКІНЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СКІНЧА́ТИ
що.
Доводити що-небудь до кінця, до завершення; завершувати, закінчувати.
Приклади
- – Чи не Обломов і я? .. Почав писати другу драму, та, мабуть, через обломовщину і не скінчаю... (Панас Мирний)
- Праця моя посувається потроху, мушу скінчити її і здати в редакцію до свого виїзду. (М. Коцюбинський)
- Налиймо, друзі, знову І вип'ємо за ті пісні, Що скінчують розмову. (Л. Первомайський)
- Край воріт, скінчивши діло, Спочивають трактори. (І. Вирган)
- Звісно, батькові й матері трохи було дивно спершу, що чоловік, скінчивши університета та мігши бути людиною великою.., – ішов орати. (Б. Грінченко)
- Мій дід скінчив гірничу школу. (В. Сосюра)
перев. з інфін.
Переставати робити що-небудь.
Приклади
- Хутко буду знов писать, а тепер скінчу. (Леся Українка)
- Матюха нахмурився й пождав, поки Данюша скінчив розповідати. (А. Головко)
- – Ну, що? – спитав Шевчук, коли Іванов скінчив читати. (А. Головко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.