СИЛКУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
СИЛКУВА́ТИСЯ
перев. з інфін.
Намагатися робити що-небудь; докладати зусиль для досягнення чогось.
Приклади
- Хазяйка, безпосередньо чула людина, й не силкувалася ховати свого враження. (Дніпрова Чайка)
- Він силкувавсь не потопати, держатися на поверсі, та не міг: він не вмів плавати. (Б. Грінченко)
- Скільки в той вечір ворог не силкувався, всі його атаки були даремні. (Я. Качура)
- Він стогнав, виривав свої руки з цупких Романових рук і все силкувався відштовхнутися. (Д. Ткач)
- Ярема силкувався пригадати, де він, чому тут опинився. (П. Кочура)
- Довго не міг він, хоч як силкувався, і слова сказати. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
розм.
Натужуватися, напружуючи м'язи.
Приклади
- Вона не здужа йти, старі не здужають її вести.., тягнуться, силкуються, спотикаються... (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Вже як не силкувався [Лев], Як не ревів, Як не вертів, А все-таки не вивертівсь. (Л. Глібов)
- Довго силкувались, поки Христю одірвали від труни. (Панас Мирний)
- Парубки одразу стовпились над дядьковим мішком, стали пробувати силу: ану, хто підніме? Силкується один, другий... Не підійме! (О. Гончар)
- [Сестра Мархва:] Далі ключ не йде! Силкуюсь, силкуюсь, а він став та й не подається. (Панас Мирний)
- Позастрявавши з гарматами та патронними повозками, силкуються [люди] біля них, витягують з трясовин коней. (О. Гончар)
- На горі кум Гриць все ще силкувався з своїм возом. (С. Чорнобривець)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.