РОЗЧУЛЮВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ

Ставати приємно схвильованим, зворушеним. Приклади
  • Тимко м'яв у руках шапку, а вона димом снарядним пахла. – Прощай, Марку .. Марко захлипав під сосною, а Тимко побіг з автоматом у сніговий крутіж: не в його характері було розчулюватися. (Григорій Тютюнник)
  • Нині розчулююся, зустрічаючись із неозорими просторами тундри, яку в ті гіркі роки .. щиро полюбив. (Р. Іваничук)
  • Груня частує, припрошує діда Клима, старий розчулився з тої уваги. (К. Гордієнко)
  • У Катерини навіть сльози на очах з'явилися, так вона розчулилась. (Л. Первомайський)
  • Втомлене сонце поволі занурювалося у далекі втаємничені плеса. – Ідилія! – розчулився приятель. (А. Крижанівський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.