РОЗЧАХУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗЧА́ХУВАТИ

Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Приклади
  • Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік. (Л. Первомайський)
  • * Образно. На вежі бастіону раптом блиснув огонь – і гучний гарматний постріл розчахнув нічну тишу. (С. Добровольський)
  • Не поле, а барліг. Немов табун бісів товкся – копи несе, снопи котить, розчахує дерева, обламує гілля. (К. Гордієнко)
  • І вже не одного Розчахнуло громом Кучерявого дуба. (П. Куліш)
  • Ураз двері розчахнуло, по бережку летить мельничиха. (Г. Колісник)
  • Молодий полковник .. у ту ж мить навскіс розчахнув ззаду другого перебіжчика. (Іван Ле)
тільки док. Спричинити незручним, різким рухом розрив зв'язок, тканини в паху. Приклади
  • Така [погода] – ні з двору! Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той – вола розчахнув, а той – разом пару. (Панас Мирний)
Широко, навстіж відчиняти. Приклади
  • Толя Дробот з грюкотом розчахнув вікно і з дитячим подивом ув очах милувався лискучими бруньками каштана. (С. Журахович)
  • Він відімкнув, розчахнув хвіртку. Звівши руку, пропускав гостю вперед. (Г. Колісник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.