РОЗТАВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗТАВА́ТИ
Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини).
Приклади
- Як навесні починає Крига розтавати, Збираються русалоньки До моря гуляти. (Леся Українка)
- Заасфальтовані майдани під мільйонами чобіт розтануть воском. (В. Сосюра)
- Весною, коли розтаяли сніги і зм'якла глина, чути було виразно якісь рухи в землі. (І. Франко)
- Ясно граючи, піднімається сонце угору, калюжки снігової води, що взялися льодом за ніч, розтавали. (Панас Мирний)
- Річеньку широку Кригою скуло. Але сонце гляне, Побіжить весна,- Зашумить, розтане Річенька шкляна [скляна]. (П. Грабовський)
- Не встиг іще цукор розтанути, як у двері знову постукали. (Ю. Шовкопляс)
- Сивий дим, як туман, колихався над головами й розтавав поволі. (А. Головко)
- Вони йшли берегом босі – черевики тримали в руках, – і їхні сліди одразу ж розтавали у вологім піску. (Ю. Мушкетик)
- Вечір в срібній млі розтанув, Ніч спустилася на землю. (О. Олесь)
- Тихий голос рибалки розтав у темряві. (Ю. Яновський)
- З матеріального боку для Шевченка настали важкі часи. Гонорари Ісаєва, баронеси та інших платних замовців розтанули ще до Нового року. (З. Тулуб)
- Мацав [Микола] щодня досить тонку пачку асигнацій, яку дала перед від'їздом Марія Іванівна. Пачка скоро могла зовсім розтанути. (О. Полторацький)
- Так і розтали [гроші], неначе сніг на теплому вітрі. (І. Нечуй-Левицький)
- Голодні люди юрбились, ішли, куди очі бачили, розтавали по дорогах. (Ю. Яновський)
- Неважко було догадатись Баржакові, що робиться зараз у душах його бійців. Самого весь час думка одна непокоїть: чи не розтане в Чаплинці загін? (О. Гончар)
- Розтанув і жіночий гурт. Поодинці, парами розповзалися присоромлені, розгублені молодиці й бабусі. (В. Речмедін)
- Народ нарешті утомивсь, Розтав, розвіявся, розпливсь. (О. Олесь)
перен.
Розчулюватися, ставати добрішим, лагіднішим.
Приклади
- Присіла [Тоня] на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув... (О. Гончар)
- – Чи весело гуляли сьогодні в садку? – спитала Марта Воздвиженського й блиснула очима .. Воздвиженський розтав од того блиску. (І. Нечуй-Левицький)
- Вони оточили його, потягли в своє повне енергії коло. Орест, розчулений, не пручався, почуваючи, як схолодніле його серце раптом розтавало, зігріте теплом оточення. (Олесь Досвітній)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.