РОЗСУДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗСУ́ДЖУВАТИ

кого і без дод. Проаналізувавши обставини, виносити рішення в якій-небудь спірній справі, установлювати, хто правий, хто винуватий. Приклади
  • – Тепер .. я здаюся на Ваш суд, – як знаєте, так розсуджуйте. (Панас Мирний)
  • – Ходім лиш зараз у волость, нехай нас волость розсудить, а не ти з свекрухою.., – кричала, аж сичала Мотря. (І. Нечуй-Левицький)
  • Павло й мирить їх [дітей], коли полаються, й розбороняє, коли заведуть бійку, і справедливо розсудить. (В. Кучер)
  • – Не заплющуй, Господи, очі: ти ж Бог, а не людина. Ти ж сам нас учиш у святому письмі: хто проходить мимо злочину, той сам стає бандитом. А хто ж нас розсудить, якщо ти одвернешся од нас? (А. Дімаров)
Подумавши, поміркувавши над чим-небудь, приходити до певного висновку, рішення. Приклади
  • Дарма, що Вовк, а добре розсудив, Неначе хто навчив, Що іноді з'їси і не доволі, Зате живеш на волі. (Л. Глібов)
  • Михайло Васильович, відчуваючи всю незручність і скандальність піднятої теми, розсудив за краще ретируватися. (О. Полторацький)
Обдумувати щось; думати, розмірковувати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Не дуже вмів [Макуха], як, що й коли придбати; як там кажуть: коли з топленої хати йде, то вже й дверей не зачиняє, бо, бач, тепло, а того не розсудить, що вистудити хату недовго і в ній холодно буде. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Коли ж не купиш [хліба], то так візьми! – Нащо я в тебе візьму його? Ось розсуди гаразд... У тебе тільки один хліб і зостався; а я, слава Богу, не терплю ще нужди... (Панас Мирний)
  • – Молодець дівчина! Ти тільки розсуди, який приклад дає. Тепер всі за нею підуть, – гомоніли поміж собою чоловіки. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.