РОЗМАЛЬОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗМАЛЬО́ВУВАТИ

що. Розписувати що-небудь малюнками, візерунками і т. ін. Приклади
  • Учень розмальовує на парті заголовок для стінгазети. (С. Васильченко)
  • – А скрині будемо сьогодні розмальовувати? – запитав Іван, оглядаючи глечики з фарбами. (П. Колесник)
  • Піч Галя розмалювала синіми квітками. (Панас Мирний)
  • * Образно. Почалася справжня зима. Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками. (О. Донченко)
  • Потім почала [жінка] спокійніше розмальовувати все обличчя. (Леся Українка)
  • Обмастившись по шию в болото і розмалювавши ним обличчя, марширують по березі, взявшись у боки, хлопчики... (С. Васильченко)
  • – Мамо, подивись, як в “Перці” сумських канцеляристів розмалювали! (П. Автомонов)
кого, що, перен., розм. Бити, залишаючи на обличчі, тілі сліди від ударів. Приклади
  • – Хто ж це тебе отак розмалював? – сплеснула [Олена] руками .. – Та це я з саней упав. (М. Зарудний)
  • – Небалакучий чернець попався... Трохи розмалювали йому пику мої хлопці... – Аби язика не втнули, – сказав Богун. (Н. Рибак)
кого, що, перен., розм. Довго, красномовно розповідаючи про кого-, що-небудь, перебільшувати його роль, значення, зображувати у вигідному для себе вигляді. Приклади
  • – Приходила тут одна, – така вже нещасна, що глянути та заплакати, й таку вже біду вона розмальовувала аж страх. (Марко Вовчок)
  • Налетіла [Катерина] на нього з лайкою, .. то всі аж отетеріли: оце він про цю злюку їм таке співав, оце її розмальовував такими словами? (О. Гончар)
що, перен. Виклика́ти в уяві в певній послідовності які-небудь образи, картини. Приклади
  • Тут [серед степу] йому думка розмальовувала картину за картиною... (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.