РЕЧИТАТИВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РЕЧИТАТИ́В

Форма вокально-музичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування. Приклади

В опері [“Різдвяна ніч”] занадто багато речитативу. (з наук. літ.)
Речитатив супроводять здебільшого довгі або короткі акорди, а часом і виразні, відповідно ритмізовані фрази та мотиви в оркестрі. (з навч. літ.)
В глибині [майдану], біля мечеті, сиділи сліпі турецькі старці і тягнули речитатив легенди про Едіге, великого героя. (З. Тулуб)
Починається молебень. Урочисті речитативи молитв раз у раз порушуються сухим клацанням фотографічних затворів. (О. Гончар)

у знач. присл. речитати́вом. Наспівно, протяжно. Приклади

– Чумаче, чумаче, чого зажурився, чи воли пристали, чи з дороги збився? – речитативом ревів пан Лятошенко. (М. Стельмах)
Сивоусий поляк Згурський хрипло проказував речитативом: – Сердитий вітер завива... (Н. Рибак)
В машині затишно, дуже весело од молодого, співучого голосу товариша Сави. Він декламує речитативом, наслідуючи манеру та вимову гуцулів-верховинців. (Т. Масенко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.