РЕМІСНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
РЕМІСНИ́К
Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва.
Приклади
- Ремісники й кузнеці [ковалі] запалювали й роздували горна, скрізь над димарями вставали й вились до неба димки. (С. Скляренко)
- У Москві рано виникла спеціалізація ремісників. Так, у Кузнечній слободі виготовляли переважно ковальські вироби, у Котельниках – котли, в Бронних слободах – броню. (з навч. літ.)
перен.
Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення.
Приклади
- – В любимій праці ти будеш творити, а у вимушеній, випадковій, зостанешся ремісником! (О. Донченко)
- Бажано, навіть потрібно, щоб між автором оригіналу і перекладачем була внутрішня спорідненість, щоб перекладач не був ремісником, який перекладає все, що йому замовлять перекласти, щоб тут доконче був момент творчого вибору. (М. Рильський)
- Якщо актор в процесі практичної роботи наб'є собі руку, нагромадить деякий досвід і запас штампів.., – такий актор, по-моєму, заслуговує звання ремісника, але не майстра, не художника. (з мемуарної літ.)
- * У порівн. Лазар скорився. Затих і вже не сперечався, коли будили по ночах. Ішов на роботу байдужий, як ремісник. (М. Коцюбинський)
розм.
Учень ремісничого училища.
Приклади
- Букви РУ горять, як жар. То повз вулицю-бульвар Поспішає склити школу Ремісник Ванюша скляр. (П. Воронько)
- Він озирнувся й гукнув до своїх ремісників: – Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою. Будемо бастувати, а ввечері заходьте до мене і весла захопіть. Тільки обов'язково. (П. Панч)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.