ПІДКАЗУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПІДКА́ЗУВАТИ

Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. Приклади
  • Перша дія пройшла нормально. Макар Григорович нам підказував. Ми навмисне стояли біля самої халабуди, щоб усе було чути. (Є. Кравченко)
  • З-за куліс підказують, суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою. (з мемуарної літ.)
  • Бондаренко тихо підказав йому щось, і Гудзій, на часинку зам'явшись, оголосив: – Слово надається від фракції більшовиків Кузнєцову. (А. Головко)
розм. Додавати що-небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. Приклади
  • Тільки одного разу .. хазяїн не долічивсь свого ліку і зняв бучу: узвав і злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить. (Марко Вовчок)
  • – То се ви, Павло... Павло... от забув як по батькові. – Федорович, – підказав чоловік. (Панас Мирний)
  • – З п'ятим і шостим полками форсованим маршем рушити..! – раптом несподівано голосно і рішуче підказав Боженко. (О. Довженко)
перен. Наштовхувати кого-небудь на якусь думку, вчинок, дію і т. ін. Приклади
  • Він, військовий комендант, діє, як велить йому військовий статут і підказує .. совість. (С. Чорнобривець)
  • Те, що знав Бачура з преси, з публічних лекцій, з власного життя і з того, що підказала звичайна інтуїція, тепер підкріплювалося науково. (М. Чабанівський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.