ПІДГРІБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПІДГРІБА́ТИ

що. Горнучи, згрібати, збирати в одне місце, докупи. Приклади

Він ходив собі поза стогами та підгрібав, що набили, перекладаючи хліб на вози. (Панас Мирний)
Акуратно підгрібає [Христина] покіс. (М. Стельмах)
Сів батько на лаву та й дивиться на свою дочку, а вона так тим рогачем орудує! То горшки переставля, то жару підгребе, то вибіжить із хати дровець врубать. (О. Стороженко)
Танк іде на нього [Яреська]. Вже видно, як працюють його сталеві м'язи, як гребе перед собою землю, мов живе створіння, все підгрібаючи під себе, підминаючи траву. (О. Гончар)
Бездумним рухом він підгріб під себе якусь шматину, схилився на неї важкою головою і незчувся, як заснув. (Д. Ткач)
Правив [отець Іоанн] панахидки та за треби й собі підгрібав: за батька – порося, за брата – теля! (О. Ковінька)

Гребучи веслами або чим-небудь іншим, наближатися до кого-, чого-небудь. Приклади

Чкалов підгріб іще ближче й побачив, що тоне якийсь незнайомий хлоп'як. (О. Ільченко)
Я підгрібав однією рукою, а другою тягнув за собою по пролому до берега Гришу, який борсався у воді. (Л. Смілянський)
Кузьма Іванович повільно підгрібав прави#лом і зосереджено дивився на берег. (С. Голованівський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.