ПУСКАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

часто у сполуч. зі сл. у дорогу, у мандри і т. ін. Вирушати куди-небудь. Приклади

Прощай, мій покою, пускаюсь у море! (Є. Гребінка)
– А гетьман? Як же йому пускатися в похід, коли він недужий? Хай залишається тут з усім військом, що має під рукою. (Б. Лепкий)
Кузьма волоче в конюшню недолатаний хомут, розшукує вуздечку і поволеньки пускається в дорогу. (Григорій Тютюнник)
Попрощався Стефан з мамунею, пустився сам до школи. (С. Ковалів)
Змушені були [люди] кинути свої рідні Карпати і пуститися в мандри світ за очі, далеко за океан, шукаючи кращої долі. (І. Цюпа)
* Образно. Все вона [тітка Марія Федорівна] щось нового й цікавого вміла Мотрі сказати, казками й легендами мережаючи шляхи, по которих пускалася в невідому мандрівку діточа уява. (Б. Лепкий)
Немов на вид гадюки, На вид його [Пілата] урозтіч все пускалось – Раби, прислуга... (І. Франко)
– І-го-гоо-го-гіі!.. – дико, не своїм голосом, мов орда, заревли всі парубки, пускаючись з гори бігцем навперейми дівчатам. (М. Коцюбинський)
З'єднавши [кінці кабеля], пускається [Маковейчик] назад. Згори бігти набагато легше. (О. Гончар)
Один дід пустився за хлопцем, обійшов його, йде йому назустріч і питає: – Куди ти, хлопче, йдеш? (А. Калин)
Виляв [Турн], хитрив і увивався, І тілько к Тибру що добрався, То в воду стриб, – пустився вплав. (І. Котляревський)
Розгорнувши, мов крила, маленькі голі рученята, .. плутаючись ногами й перехиляючись з одного боку на другий, пустилася [дівчинка] до матері. (Г. Коцюба)

у сполуч. з інфін., у що, розм. Починати робити що-небудь. Приклади

Він любив сни. Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночі, невідомому, чорному. (М. Коцюбинський)
То пускалася [баба] у плач, То світила свічку, То стрибала, як циркач, Зі стола на пічку. (С. Олійник)
Приходячи до Зоськи, перейнятий літературними інтересами, що прилипають до письменника, як смола, він мимоволі пускався розповідати про розмови, про зустріч й справи, потребуючи висловити той надмір вражень, що за кілька день у ньому збирвся. (В. Підмогильний)
– Отак він іде, отак, отак! – Схопившись, хлопець з кумедним вихилясом пускається зображувати перекособочену під вагою портфеля постать. (О. Гончар)
І забив він три поклони, І перехрестився, І в далекую дорогу Знов іти пустився. (С. Руданський)
Як пуститься вона у тую думку, як дасть їй волю, так їй хороше, так весело, що вона і не тямить себе, чи вона на землі, чи у раю... (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ходімо танцювати, – сказав він .. Вона поклала йому руку на плече і пустилася в танець. (Григорій Тютюнник)
Навроцький бачив, що непереливки. “Треба пускатись на дипломатичні хитрощі; нічого не поможе”, – подумав старий. (І. Нечуй-Левицький)
Видельчин батько і Василь Довбуш постановили твердо – раз назавше відбити у хлопців охоту пускатися на такі авантюри.
Брав [Жлукто] підряди, пускався на різні авантюри, одне слово – робив те, на що неспроможний звичайний мужик-гречкосій. (Д. Бедзик)
За мурами гестапо, наодинці з Вітою Вагнер ніколи не пускався у розмови про слдство чи допити. (Б. Харчук)
Савка миттю випив і тут же, з нагоди славної перемоги над ворогами трудящих, пустився в приємні спогади. (О. Довженко)

розм. Починати падати, литися (перев. про опади). Приклади

Пускався дощ. Лупотів по криші, ніби сто бубнів в ковалівці грало. (Б. Лепкий)
Дощ, пускаючись усе рясніше, лопотів об шинель. (О. Гончар)
Пішли гуляти хмари, важкі, ковтунясті. Тоді пустились дощі теплі, рясні. (М. Івченко)
На свіжий пагорбок поклали вінок із хвої, і він небавом почав зацвітати дрібним білим квітом – пустився навскісний тихий сніг. (М. Стельмах)
– Моя душа розсипана по отих преріях, що вкриті снігами. Отам, де двадцять літ корчував я пеньки, аж кров з-під кігтів пускалась. (Мирослав Ірчан)
Я чую, що дідові пустилася по зморщенім лиці слеза [сльоза]. (В. Стефаник)

розм. Починати рости, проростати (про рослини). Приклади

З липового зруба молоді паросточки пустились, вигналась високо береза. (Марко Вовчок)
* Образно. Живуть [Марина та Іван], як мед п'ють... А тут уже й дітки пустилися. (Панас Мирний)

кого, чого, розм. Залишати, кидати кого-, що-небудь. Приклади

Для приятеля нового не пускайся старого. (прислів'я)
Привітно замахав [возій] молодому Яреськові батіжком: – Давай, давай, герою! Пускайся матері – своїми ходити вчись! (О. Гончар)
Чимало по світу брести Мені, пустившись свого ганку. (П. Грабовський)
На хвилинку шквал наче притих, – Ласточкін навіть пустився підлоги, якої тримався. (Ю. Смолич)

на що, у що і без дод., розм. Забувати правила поведінки, моральні засади тощо. Приклади

Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах І тілько знай що їх хвалили, Кипіли в нефті [нафті] в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо. (І. Котляревський)
Мотря задумана ходе [ходить], .. то була нечупарна, а то і зовсім пустилася. (Панас Мирний)

тільки недок. Пас. до пуска́ти. Приклади

– Тату, я зловив татарина! – То веди го [його] сюди. – Не ведеться-бо!.. – То пусти го. – Не пускається-бо! (Номис)

ПУСКА́ТИСЯ