ПРОЦВІТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОЦВІТА́ТИ

розм. Розквітати або вкриватися квітами; цвісти. Приклади

– Скажи ж мені правду, Зелена діброво, Що найранше [найраніше] в світі процвітає: А чи василечки, А чи барвіночок, А чи тая повненькая рожа? (з народної пісні)
Не сон-трава Вночі процвітає, То дівчина з калиною Плаче, розмовляє. (Т. Шевченко)
Серед кущів на вогкій землі процвітав шафран. (М. Коцюбинський)
Між камінних мурів за штахетом Округлих яблунь темний кущ процвів. (М. Зеров)
Щедрі, родючі землі, над якими раз у раз висіла загроза посухи, звеселяться і процвітуть. (М. Рильський)
* Образно. В серці розкішно цвіте-процвітає Злотистая квітка-надія. (Леся Українка)
У шибках процвіте цілий рій цікавих очей – синіх, сірих, карих... (С. Васильченко)
Подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида,.. поважна. (Марко Вовчок)
В божого чоловіка довга, до самого пояса борода іще краще процвіла сідинами. (П. Куліш)

перев. недок. Успішно розвиватися, маючи сприятливі умови для розвитку, розквіту. Приклади

Ремесло Хаїма процвітало під справною рукою Невеличкого. (І. Франко)
Хто на Вкраїну прийшов, цей і ворог. А вона оживала, обновлювалася і процвітала новою красою. (Б. Лепкий)
Все на світі родиться, щоб процвісти, зв'янути й умерти.
Пристосовуючись до умов існування, шляхом природного добору дрібних мутацій, окремі види тварин чи рослин процвітали й швидко розмножувались. (з наук.-попул. літ.)
Жить. Боротись. Знемагати. Підійматись. Далі йти. Щоб могло життя багате Процвісти. (М. Шеремет)
– Козакуйте ж, процвітайте, Та й нам слави уділяйте. (П. Куліш)

тільки док. Цвісти якийсь час.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.