ПРОХАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРОХА́Ч

Той, хто звертається до кого-небудь, кудись із проханням. Приклади
  • Суддя тільки що скінчив свою роботу і хтів іти обідати. Побачивши нового прохача, він дуже здивувався. (М. Коцюбинський)
  • Прохання приймав секретар Ученого Комітету. Роздивившись документи, він похмуро глянув на прохача. (Ф. Бурлака)
  • * У порівн. Шаблій переступив з ноги на ногу, зсутулив плечі, мов звичайний прохач. (Д. Бедзик)
  • Чайка бачив коло ґанку цілу юрбу прохачів. (Д. Бузько)
розм. Те саме, що жебра́к 1. Приклади
  • Ярмарок ніби загув, як роздратований рій. А серед того гудіння чую, як десь вискакує різкий голос прохача. (І. Нечуй-Левицький)
  • Був [Рекс] здоровенний дворовий псяра, гроза жебраків, прохачів та всякого дрібного люду. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Вона виймає з портмоне монетку і подає її прохачеві. (Ю. Смолич)
  • * У порівн. [Дудар:] Ви ходили з торбою попід вікнами, як прохачі? (І. Микитенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.