ПРОРОНИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРОРОНИ́ТИ
Ненароком упустити або згубити який-небудь предмет.
у сполуч. зі сл. слово, звук, перен.
Стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
Приклади
- За цілий день ніхто не проронив і слова. (Панас Мирний)
- Катря хіба що коли-не-коли проронить слово, а більше мовчала заглиблена в собі. (А. Головко)
- Всі так і вважали – непоганий, знаючий механік, але такий небагатослівний, що звуку зайвого не проронить. (Ю. Збанацький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.