ПРОМОЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОМО́ЧУВАТИ

Частково або повністю просочуючи що-небудь якоюсь рідиною, робити його мокрим. Приклади

Часто дощі промочували наскрізь валки, але Катерина розвішувала на тички оберемки сіна, щоб не гнило. (С. Чорнобривець)
Гаряча кров б'є з рани в Петруся, промочила хустку... (П. Куліш)
Він же ніколи не відмовлявся допомогти: молодого навчить скирту вершити так, щоб дощ не промочив, невмілому косу нагострить мантачкою. (Л. Юхвід)
Дощ .. промочував все тіло. (І. Франко)
Спочатку йшла [Тася] навмання, по калюжах і потоках, під заливним дощем, промочивши ноги й промокши до нитки. (Л. Дмитерко)
* Образно. Жартуючи, бач, кажуть, що коли жирафа промочить ноги в понеділок, то нежить у неї буде тільки аж у суботу – така довга відстань від п'ят до носа. (І. Багряний)

Зволожувати, змочувати (рот, губи і т. ін.) якоюсь рідиною, чимось вологим або таким, що містить вологу. Приклади

– В мене вночі спадає смага на рот та на губи, – треба промочувати. (І. Нечуй-Левицький)
Уляна промочила смажні його уста водою. (Панас Мирний)
Зостались нам лушпиння, та гниляки, та земні пуп'янки з дитячий кулачок, але все ж це волога, хоч губи є чим промочити. (О. Гончар)
* Образно. Вип'яли лани проти хмар широкі груди й заніміли: сипте, хмари, давайте, до живого промочіть моє жагуче серце .. Хмара сіяла й сіяла, – щедро, не жалуючи. (С. Васильченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.