ПРИЛІПЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ

Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. Приклади

Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу. (О. Іваненко)
Іван підбіг, приклав портрет до стіни, а Каленик, пожувавши ще трохи, вийняв хліб з рота і приліпив. (М. Коцюбинський)
О. Артемій .. написав зверху на пакеті, що посилається з Богуслава, приліпив марку. (І. Нечуй-Левицький)
Є в нього на лівій щоці родиме п'ятенце [родима пляма] з копієчку завбільшки, ніби хтось, граючись, шевської смоли приліпив для розваги. (Григорій Тютюнник)
Шаула мимоволі зірвав шапку з голови, але тут же її й накинув, не натягаючи на вуха, а лише приліпивши десь на потилицю. (Іван Ле)

розм. Міцно приєднувати що-небудь до чогось якимсь способом. Приклади

– А такий же гарний учитель був! .. Бувало, чи набійку, чи латку приліпить до чобота, – зубами не одірвеш! (Є. Кравченко)
– Все вже пропало. Відрізати скибу хліба можна, але приліпити її знову – трудно. (Г. Хоткевич)
* Образно. На кождого знайде [Гжехоткова] що сказати, кождому приліпить латку. (І. Франко)

перен., розм. Давати кому-небудь влучне прізвисько. Приклади

Кличку “Корж” приліпили новоприбулому до коша парубку, який .. коржем скотився з крутої гори і, на здивування друзів, лишився живим. (з наук.-попул. літ.)
– Звідки ви так швидко дізналися? – А через Радіомусія ж. – Що це за установа? – Не установа, а людина .. Це хлопці йому таку наличку [прізвисько] приліпили. (С. Добровольський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.