ПРИГЛУШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

Зменшуючи силу якого-небудь звуку, робити його мало чутним або зовсім нечутним. Приклади

Для редакторів він [граф Вітте] вигадав особливі помешкання, добре муровані, які приглушують не тільки галас, але й голос. (В. Самійленко)
Жолкєвський не сидів у своєму кріслі за столом, а злегка походжав по килиму на підлозі, який приглушував дзенькіт гетьманських острог. (Іван Ле)
Десь ліворуч, біля кіностудії, задзеленчав трамвай, – навіть розібрати не можна, в який бік він іде, так приглушив усі звуки сніг. (В. Собко)
* Образно. Скільки б заборон не вигадували царські сатрапи, а вгасити пам'ять про великого поета [Т. Шевченка], приглушити звучання його слова їм не вдавалося. (із журн.)
Вигуки билися у вікна, як птахи, гули під стелею, приглушали один одного. (З. Тулуб)
Останні слова Захара, сказані грізним, піднесеним голосом, приглушили в ушах слухаючої громади шум водопаду. (І. Франко)
Фабричний оркестр приглушив її слова, а з ними й оплески цілого залу, громовим тушем. (В. Козаченко)
Врешті, коли Ахмет промовив, що мусить іти розсідлати коня, Ремо, приглушаючи тремтіння свого голосу, глухо промовив: Ахмете, я хочу з тобою побалакати... (Олесь Досвітній)
Гуртком людей перебіг шелест – дехто приглушив вигук здивування, дехто засміявся. (Ю. Смолич)

Діючи на орган слуху, майже позбавляти когось здатності чути (про звук грому, вибуху і т. ін.). Приклади

І знову всюди тихо стало, Немов ударив з неба грім Та приглушив усіх... (Панас Мирний)
Контузило декого повітрям. Решту ж приглушило вибухами-громами. (Іван Ле)
Міста Йокогама, Кавасакі і Токіо простяглися вздовж берега і злилися в одне величезне місто. Воно диміло сотнями труб, приглушувало виттям автомобілів і поїздів, приймало у свої обійми тисячі пароплавів із усього світу. (з наук.-попул. літ.)
Розмірений, важкуватий гул фабрики, до якого всі тут давно звикли й зовсім не помічали, незвиклу Надійку приглушив ще тоді, коли вона піднімалася широкими східцями на другий поверх. (В. Козаченко)

перен. Зменшувати, стримувати, ослаблювати (почуття, відчуття). Приклади

Бажання мати добрі гроші приглушувало в ньому тимчасовий острах і нерішучість. (А. Шиян)
Тільки тепер він довідався, яка доля спіткала його сина, та панський дворак приглушив батьківське чуття. (І. Франко)
Він нічого не відповів. І вже згодом, приглушивши перше відчуття голоду, поспитав [Флору], коли вона гадає вертатися додому. (Г. Коцюба)
То була така самокритика, таке самобичування, що воно приглушувало, нейтралізувало всі насмішки, які сипались на нього з усіх боків. (Ю. Збанацький)
В Галичині коломийки витісняють, приглушують, ба й нівелюють, давні пісні розповідного змісту. (з наук. літ.)

розм. Сильним ударом по голові позбавляти свідомості. Приклади

Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом. (Д. Бедзик)
Тимко схопився і також хотів був бігти вперед, але чомусь озирнувся і побачив, що кулеметник-німець, якого він приглушив, розстібає в свого товариша кобуру і намагається витягти пістолет. (Григорій Тютюнник)

перев. док., рідко. Пригасити (світло). Приклади

Воронін замкнув шухляду стола, приглушив світло, але на мить затримався біля вікна, задумався, вдивляючись у вечірню сутінь на вулиці. (О. Левада)

ПРИГЛУ́ШУВАТИ