ПОХНЮПЛЮЄТЬСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОХНЮ́ПЛЮВАТИСЯ

Нахилятися, опускатися (про голову, ніс), спрямовуватися додолу (про очі, погляд). Приклади
  • Як глянув же я на себе в дзеркало, так батечки!.. Аж злякавсь, сам себе не пізнав, .. і рот кривий, і щоки позападали, і ніс похнюпивсь. (О. Стороженко)
  • Голова Юрка вже похнюпилася, і замість відповіді з грудей його вирвався тільки тяжкий, стриманий видих. (І. Рябокляч)
Нахиляти, спускати голову, спрямовувати погляд додолу (перев. від сорому, поганого настрою, смутку). Приклади
  • [Печариця:] Та от ви що́ шептали Євдокії Василівні?.. [Галя (похнюплюючись):] Зостарієтесь, кажу. (Панас Мирний)
  • Еней похнюпивсь, дослухався, Сивилла що йому верзла, Стояв за голову узявся, Не по йому ся річ була. (І. Котляревський)
  • На східцях сидить парубок якийсь, похнюпивсь і не зворухнеться. (А. Тесленко)
  • – А як у тебе справи в школі? – спитала вона .. – Погано, – похнюпившись, відповіла Леся. (О. Іваненко)
  • * Образно. Над водою похнюпився очерет. (О. Копиленко)
  • Хлопи дуже похнюпились, а шляхтичі мов на дріжджах росли. (І. Франко)
  • Похнюпився мій Мелешко, в'яне, осідає, аж жалко чоловіка робиться. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.