ПОХИЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОХИЛЯ́ТИ
кого, що.
Надавати похилого положення; починати хилити; нахиляти.
Приклади
- Всі стали тихо, всяк свій спис Додолу похиляє. (Леся Українка)
- – Якби я [Лис] завітрив [учув] десь якусь засідку, то зараз похилю хвоста троха вдалину. (І. Франко)
- [Галина:] На вгороді буркун-зілля Вітрець похиляє. (М. Кропивницький)
- Грона похилили гіллячку, на землі лежать бідні, треба підняти. (М. Коцюбинський)
- Лиш напором волі стримувала себе [Маруся], аби не впасти на груди опришкові .. Зрозумів опришок. Тихим рухом обняв, похилив навзнак і впився губами в губи... (Г. Хоткевич)
- Услід за хмарою з півдня ввірвався неймовірної сили холодний вітер, похилив до самої землі дерева. (Ю. Збанацький)
- Як сніп той, ви хилитесь і прилягаєте на тому місці, де сиділи. Сон то чи друга страшніша неміч вас похилила? (Панас Мирний)
- * Образно. Мужню силу хоч похилить горе, Та не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко)
- Молода дівчина похиляє трохи голову. (О. Кобилянська)
- Ото він і пішов, буцімто у город, тихою ступою, похиливши голову, мов задумався. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- [Антей:] Переможець лиш тоді похвалить, коли подоланий похилить чоло йому до ніг. (Леся Українка)
- Він похилив до бруку кров'ю залитий лоб. (М. Бажан)
- * Образно. Рожа похилила голову, як маленька дитина. (В. Стефаник)
тільки док., розм.
Підійти, наблизитися до якоїсь межі (про явища природи).
Приклади
- Вже й день минає. На південь сонце похилило. (С. Чорнобривець)
- Похилило до вечора.
тільки док., розм.
Піти, попрямувати кудись, похнюпившись.
Приклади
- Наче п'яний, зігнувшись і плутаючи ногами, похилив він вподовж улиці. (Панас Мирний)
- Онохрій Литка виглянув у ворота, сплюнув на вулицю і зажурено похилив до хати. (Г. Епік)
- Наш пасажир, знаєте, терплячий, бере з собою клунок з харчами. Туман? Нельотно? Він і похилив до автобуса... (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.